Постановление суда № 37405484, 19.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17866/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Епель О.В., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецконсалт» до Міністерства доходів і зборів України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Спецконсалт» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України про визнання неправомірними дій щодо не реєстрації податкових накладних № 43 від 09.10.2013, № 14 від 03.10.2013 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язання зареєструвати податкові накладні та визнати їх такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнання неправомірними дії щодо створення перешкод у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень-листопад 2013 року по теперішній час; зобов'язання вжити заходів щодо усунення перешкод у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття податкових накладних ТОВ «Спецконсалт» № 43 від 09.10.2013, № 14 від 03.10.2013 для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язано прийняти та зареєструвати податкові накладні. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство доходів і зборів України подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову якою повністю відмовити у задоволенні позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виписані податкові накладні № 43 від 09.10.2013 року та № 14 від 03.10.2013 року.

В жовтні - листопаді 2013 року дані податкові накладні засобами електронного зв'язку були надіслані до податкового органу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згодом позивач отримав квитанції від Центрального порталу прийому звітності «МДЗ України», де зазначено, що податкові накладні доставлені до Міністерства доходів і зборів України але не прийняті, оскільки виявлені помилки: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Про те, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, який наявний в матеріалах справи, позивач знаходиться за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Золотоустівська, буд. 10-12. Така ж адреса зазначена і в вищезгаданих податкових накладних.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Статтею 201 Податкового кодексу України передбачено, що серед обов'язкових реквізитів, які повинні бути зазначені в податковій накладній є місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Відповідно до ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Так п. 9 Порядку визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є, зокрема, наявність помилок.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкові накладні виписані позивачем із зазначенням адреси, яка відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а тому висновки податкового органу про помилки в накладних в частині зазначення невірного місцезнаходження позивача є необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустими доказами, а відмова в реєстрації податкових накладних за зазначеною підставою є протиправною.

Апеляційна інстанція також відзначає, що оскільки в даному випадку рішення суду першої інстанції не було оскаржено у порядку апеляційного провадження в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо: визнання податкових накладних № 43 від 09.10.2013, № 14 від 03.10.2013 року такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнання неправомірними дій щодо створення перешкод у реєстрації накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання вжити заходів щодо усунення перешкод у їх реєстрації, суд апеляційної інстанції в цій частині судове рішення не переглядає та залишає без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 19.02.2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Епель О.В.

Ісаєнко Ю.А.