Постановление суда № 37383567, 28.02.2014, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2323/14-ц

Провадження № 2/234/1752/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2014 року м. Краматорськ

Суддя Краматорського міського суду Донецької області Скляров В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка надійшла одночасно з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Одночасно позивач подав заяву про забезпечення позову, накласти арешт на належне відповідачу рухоме та нерухоме майно.

Статтею 151 ЦПК України, встановлено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів щодо забезпечення позову з підстав того, що невжиття заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак вказана заява не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, бо відповідно до зазначеної норми ЦПК України в заяві повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно до ст.152 ч.3 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Предметом будь-якого позову є матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої суд повинен винести рішення.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В даному випадку, позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає обов'язкову державну реєстрацію обмежень прав на нерухоме майно. Для такої реєстрації необхідно вжити заходів та надати документи, зазначені у ст.17-19 цього Закону.

Всупереч вищезазначеним вимогам заявник не зазначив на яке саме майно просить накласти арешт, обґрунтування необхідності саме такого виду забезпечення позову та не надав суду документів, які підтверджують право власності відповідач на це майно, що необхідно для реєстрації обтяжень, та передбачено п.3 ч.2 ст.151 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.151, 152, 153 Цивільного-процесуального Кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Краматорського

міського суду В.В. Скляров