Постановление суда № 37342887, 19.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2963/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А. В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2014 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Файдюка В. В., Чаку Є. В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський інвестиційний капітал» (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС (далі відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморський інвестиційний капітал» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000201530/0 від 31.08.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів важає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський інвестиційний капітал» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та залишку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за червень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморський інвестиційний капітал» пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1 та 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та залишку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 8 264 000,00 грн. та завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2012 у розмірі 20 935,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС складено акт № 569/1-15-30-34664251 від 17.08.2012 року, на підставі якого, прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 №0000201530/0, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20 935,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відповідно до абзацу другого пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як свідчать матеріали справи, направлення та наказ на перевірку посадовим особам товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський інвестиційний капітал» не було вручено, що вмотивовано незнаходженням позивача за податковою адресою. Однак, в той же час, відповідачем не надано доказів того, що органом податкової служби було вжито всі заходи щодо встановлення місцезнаходження платника податку, зокрема, заходи, передбачені п. 1.8 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 213 від 14 квітня 2011 року.

Крім того, Акт, як службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби фактично не містить обгрунтуванням встановлених порушень податкового законодавства, оскільки фактичного дослідження будь-яких первинних документів позивача не відбулось, внаслідок порушення податковим органом вимог пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України.

Зазначені обставини свідчать про неправомірність проведення перевірки Товариства, тому спірне податкове повідомлення рішення, винесене за її наслідком, не може породжувати правові наслідки для позивача, оскільки є протиправним.

Оцінюючи правомірність формування Товариством від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2012 року на підставі податкових накладних № 17 від 24.04.2012 року, № 398/001 від 31.05.2012 року, № 1 від 05.06.2012 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстації щодо правомірності формування суми податкового кредиту в розмірі 21 035,00 грн, з дотриманням порядку, передбаченого абз. 3 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що додатково підтверджується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, зокрема, копіями договорів № 1997/07 від 01.03.2007 року, № б/н від 01.01.2009 року, № 20/09 від 20.09.2011 року; податкових накладних № 17 від 24.04.2012 року, № 398/001 від 31.05.2012 року, № 1 від 05.06.2012 року; банківськими виписками по рахунку, рахунками, актами приймання-передачі, копіями дозволів на виконання будівельних робіт, тощо.

На момент здійснення господарських правовідносин, позивач був належним чином зареєстрований як юридична особа та платник ПДВ, установчі документи якої не були визнані в судовому порядку недійсними, а, отже, позивач мав право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за червень 2012 року.

Оскільки, неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих із запізненням, у тих звітних періодах, у яких вони були отримані, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведена, та спростовується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, що, підтверджують правомірність формування податкового кредиту позивачем, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201530/0 від 31.08.2012 року, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ДПІ, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 12 квітня 2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.