№ 37329606, 27.01.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року м. Миколаїв Справа № 814/2128/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовомУправління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, пр.Жовтневий, 55-е, м. Миколаїв, 54018

доВідкритого акціонерного товариства "Миколаївпромсантехмонтаж", вул. 4 Поздовжня, 76, м. Миколаїв, 54028

простягнення заборгованості в сумі 25083,15 грн.,

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 25083,15 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мають вноситися до Пенсійного фонду кошти на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, яким призначені пенсії на пільгових умовах. За період з 01.01.2013 по 31.03.2013 року відповідач має заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій перед управлінням ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва в сумі 25083,15 грн.

Представник відповідача надав до суду заперечення проти позову, просить суд відмовити в позові з підстав того, що позивачем до позовної заяви надано лише розрахунок заборгованості по ВАТ «Миколаївпромсантехмонтаж», виготовлений самостійно, копії супровідних листів про направлення розрахунків фактичних витрат на доставку і виплату пільгових пенсій, копії розрахунків фактичних витрат на доставку і виплату пільгових пенсій та не надано жодних доказів що пенсіонери, робота яких була пов'язана із шкідливими умовами праці - на посадах визначених за Списком № 2 виробництв, професій, посад і показників та призначена пенсія згідно пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працювали саме на ВАТ «Миколаївпромсантехмонтаж». Також в позовній заяві позивач стверджує, що пільгові пенсії нараховані саме працівникам відповідача, і в той же час зазначає в розрахунках фактичних витрат на доставку і виплату пільгових пенсій, їх також адресовано МСУ - 505. Відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних доказів того, що пенсіонери, робота яких була пов'язана із шкідливими умовами праці - на посадах, визначених за Списком №2 призначена пенсія згідно пунктів "б-з" ст. 13 закону України "Про пенсійне забезпечення" працювали саме на ВАТ "Миколаївпромсантехмонтаж". Окрім цього відповідач стверджує, що працівники, яким було призначено пенсію згідно пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працювали в МСУ-505 та ніякого відношення до ВАТ «Миколаївпромсантехмонтаж» не мають.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Миколаївпромсантехмонтаж" є юридичною особою та відповідно до ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09.07.2003р. № 105 8-ІV є страхувальником та платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Колишнім працівникам відповідача, які працювали у нього на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 призначена та виплачена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б- з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР).

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІ1 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-15 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) з 1 січня 2004 року.

Так, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право па призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХIІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-ІV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсотісового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-ІV.

Однак ці норми не стосуються спірних відносин, оскільки не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону № 1788- XII. Вони були направлені, зокрема, на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п'ятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі К/800/34007/13.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо того, що працівники, яким було призначено пенсію згідно пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працювали в МСУ-505 та ніякого відношення до ВАТ не мають, адже с 10.10.1994 р. МСУ-505 тресту "Чорноморпромсантехмонтаж" м. Миколаєва було перейменоване на Відкрите акціонерне товариство "Миколаївпромсантехмонтаж" відповідно до наказу № 54 від 10.10.1994 р. згідно з Указом Президента України "Про корпоратизацію підприємств". Відповідно з рішенням наглядової ради ВАТ "Миколаївпромсантехмонтаж" від 07.02.2006 р., рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Миколаївпромсантехмонтаж" від 08.04.2005 р., наказу № 18 від 07.02.2006 р. ВАТ "Миколаївпромсантехмонтаж" є правонаступником МСУ-505.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 86, 159-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Миколаївпромсантехмонтаж" (код ЄДРПОУ 13857794) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2013 по 31.03.2013 року в сумі 25 083, 15 грн.

3. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар