Приговор № 37322734, 26.02.2014, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/3903/13-к`

провадження №1-кп/283/26/2014

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2014 року

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Ярмоленка В.В.

при секретарі Пух Н.М.

з участю прокурора Литвиненка Д.В.

розглянувши на відкритому засіданні в залі судових засідань в м. Малині кримінальне провадження № 12013060080000852 від 19.11.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, судимого Малинським районним судом 28.08.2013 року за ч.3 ст.185, 70 ч.4 КК України до 5 років п/в з іспитовим строком - 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, 13 листопада 2013 року близько 23-ї години 30 хвилин з спальної кімнати в квартирі свого знайомого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, куди він зайшов за його згодою, таємно, умисно, з корисливих мотивів, повторно, здійснив крадіжку мобільного телефону «LG E 615».

Цим суспільно небезпечним діянням обвинувачений завдав потерпілому майнової шкоди на загальну суму 1220 грн., яка становить вартість самого мобільного телефону - 1000 грн., карта пам'яті об'ємом 32 Гбайта, вартістю - 150 грн., сім-картки операторів стільникового зв'язку «Лайф» та МТС, вартістю 50 грн. та 20 грн. відповідно.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, пояснивши, що 13 листопада 2013 року разом з другом ОСОБА_3 зайшли в гості до ОСОБА_2, щоб зробити татуювання на тілі. В вечірній час знаходячись в квартирі потерпілого, скориставшись відсутністю в кімнаті сторонніх осіб, обвинувачений викрав телефон, який лежав на столі, поклавши його до кишені. Викрадене ним було повернуто працівникам міліції, причин свого вчинку пояснити не зміг.

Свідок ОСОБА_3 підтвердив факт вільного доступу до квартири ОСОБА_2, при цьому про зникнення телефону йому 14 листопада 2014 року повідомив потерпілий, прохаючи повернути телефон.

ОСОБА_4 засвідчив, що його приятель ОСОБА_2 скаржився йому про зникнення телефону після перебування в квартирі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Був свідком, як в розмові з потерпілим обвинувачений пояснював, що саме він викрав телефон, та просив не звертатись до правоохоронних органів.

Крім визнавальних показів обвинуваченого, показань свідків, винуватість ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому злочину доводиться наступними зібраними по справі доказами:

Під час складення протоколу огляду місця події від 27.11.2013 року ОСОБА_1 повернув працівникам міліції мобільний телефон «LG E 615». Вартість даного телефону бувшого в використанні згідно висновку товарознавчої експертизи від 28.11.2013 року становить 1000 грн.

Вартість карти пам'яті об'ємом 32 Гб станом на 19.11.2013 року становить 150 грн., а сім-карти операторів стільникового зв'язку «Лайф» та «МТС» становить 50 та 20 грн. відповідно.

З даних протоколу проведення слідчого експерименту від 20.12.2013 року обвинувачений послідовно та детально розповів про механізм та обставини здійснення ним крадіжки мобільного телефону у ОСОБА_2

Дані докази логічно пов'язані та узгоджуються між собою, що дає підстави суду для обґрунтування правильності кваліфікації діяння ОСОБА_1 за ознаками ч. 2 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно.

У відповідності до вимог ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують його покарання суд визнає активне сприяння розкриттю злочину. Має на утриманні малолітнього сина, потерпілий претензій до нього не мав, про що подав письмову заяву.

Обставин, що обтяжують його покарання, судом не встановлено.

Також враховується, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, однак знову вчинив злочин в період умовного звільнення від відбування покарання, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення, а тому його перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

Обвинувачений вчинив злочин в період іспитового строку, призначеного вироком Малинського районного суду Житомирської області від 28.08.2013 року та яким його засуджено до п'яти років позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з встановленням іспитового строку терміном 3 роки. Остаточне покарання підсудному суд призначає за сукупністю вироків за правилами ст. 71 КК України у виді позбавлення волі.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Малинського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2013 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді шести років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу залишити - особисте зобов'язання.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «LG E 615», флеш картку 32 гб, сім карти "Лайф", передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити останньому за належністю, після вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: В. В. Ярмоленко