Постановление суда № 37294448, 18.02.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/12352/13-ц 18.02.2014 18.02.2014 18.02.2014

Провадження №22-ц/784/346/14

Справа № 22-ц/784/346/14 Головуючий першої інстанції: Тішко Д.А.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Коломієць В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Шолох З.Л.,

суддів Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі Яценко Л.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2013 року, постановлену за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачці на підставі п. 4 ч.3 ст.121 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу і направити позовні матеріали для розгляду до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

При поcтановленні оскаржуваної ухвали суддя виходив з того, що згідно відомостей САДР УДМС в Миколаївській області від 20.11.2013р. відповідачка ОСОБА_3 за адресою спірного приміщення не значиться зареєстрованою, інших відомостей про місце її реєстрації не надано, а тому відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України дана справа непідсудна Центральному районному суду м.Миколаєва.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду.

Так, частиною 1 ст. 114 ЦПК України встановлено, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 3 від 01.03.2013р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», встановлені ч.1 ст. 114 ЦПК України приписи щодо виключної підсудності застосовуються і для позовів про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_2, предметом її позову є визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, яке розташоване у Центральному районі м.Миколаєва.

За такого, дана справа підсудна Центральному районному суду м.Миколаєва.

Отже, вчиняючи оскаржувану процесуальну дію, суд не звернув належної уваги на зазначені обставини та дійшов помилкового висновку про повернення позову на підставі п. 4 ч.3 ст.121 ЦПК України.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до Центрального районного суду м. Миколаєва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 303, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2013 року скасувати, а справу направити до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді