Постановление суда № 37209278, 17.02.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.02.2014 р. Справа№ 914/3201/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., при секретарі судових засідань Бобаку Т.О. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) "Технології ремонту транспортної інфраструктури", м. Судова Вишня, Мостиський район, Львівська область, про відстрочку виконання судового рішення у справі № 914/3201/13

за позовом Державного підприємства (надалі - ДП) "Остерський військовий лісгосп", смт. Десна, Козелецький район, Чернігівська область,

до відповідача ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури", м. Судова Вишня, Мостиський район, Львівська область,

про стягнення 34914,34 грн.

За участю представників:

від заявника: Сеник Р.Р. - представник,

від стягувача: Вернигора Л.П. - представник.

СУТЬ СПОРУ: ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури", м. Судова Вишня, Мостиський район, Львівська область, звернулось до господарського суду Львівської області із заявою про відстрочку виконання рішення суду у справі № 914/3201/13 з підстав скрутного матеріального становища та значного розміру належної до сплати суми.

У судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримав повністю, доказів, витребуваних ухвалами суду від 21.01.2014 р. та 28.01.2014 р., не подав. Представник стягувача проти задоволення заяви заперечила, посилаючись на те, що боржник не виконує своїх зобов'язань з 2010 р. На підставі усної домовленості між керівниками сторін, досягнуто згоди, що боржник з січня 2014 р. почне сплачувати заборгованість, натомість, стягувач не подаватиме наказ господарського суду Львівської області у справі на примусове виконання до органів Державної виконавчої служби. Однак, боржник взятих на себе усних зобов'язань не виконав та заборгованість навіть частково не погасив. Відтак, стягувач вважає, що боржником подано заяву про відстрочку виконання рішення суду лише з метою затягування сплати грошових коштів за отриману у 2010 р. продукцію.

Розгляд заяви відкладався за клопотанням заявника.

Заслухавши пояснення представників заявника та стягувача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Відповідно до п. 7.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У матеріалах справи відсутні та заявником суду не подані належні та достатні докази існування обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Так, з матеріалів справи та долучених заявником доказів не вбачається, що виконання рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2013 р. у справі № 914/3201/13 про стягнення з ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури", м. Судова Вишня, 32993,97 грн. заборгованості, 320 грн. трьох процентів річних та 1641,64 грн. судового збору несе у собі загрозу визнання боржника банкрутом. У матеріалах справи відсутні та заявником суду не подані докази скрутного фінансового становища боржника, відсутності коштів на рахунках боржника, відсутності доходів за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства у 2013 р., а також докази відсутності майна, продукції, які б можна було реалізувати та виконати рішення суду. Долучені заявником до матеріалів справи довідки про наявність заборгованості перед бюджетом та заборгованості по заробітній платі складені в односторонньому порядку заінтересованою у відстрочці виконання рішення суду особою. Зазначені довідки не є первинними обліковими документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». З вказаних довідок не вбачається, за який період виникли заборгованості, за якими податками, зборами та обов'язковими платежами, строки існування заборгованостей. Відповідних довідок органів Державної податкової служби України, звітів, зданих до органів статистики та інших компетентних державних органів, суду не надано. З вищезгаданих довідок не вбачається, що доходів боржника недостатньо аби покрити зазначені у довідках заборгованості та сплатити борг за отриману у 2010 р. продукцію. Відтак, вказані довідки не є належними та достатніми доказами наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 121 ГПК України, за винятковості яких господарський суд вправі відстрочити виконання рішення суду у справі.

Вирішуючи питання про відмову у задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання рішення у справі, суд також виходить з матеріальних інтересів сторін, їхнього фінансового стану, ступеня вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави. Заявником станом на 17.02.2014 р. не виконано взятих на себе зобов'язань з оплати, поставленої йому стягувачем продукції. Вказана продукція, як вбачається з матеріалів справи, підлягала оплаті ще у грудні 2010 р. Стягувач є державним підприємством і також несе обов'язок з своєчасної виплати заробітної плати своїм працівникам та своєчасної сплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів до Державного та місцевого бюджетів. З огляду на наявність інфляційних процесів у економіці держави, несвоєчасна оплата боржником отриманої продукції жодним чином не сприяє своєчасній сплаті стягувачем обов'язкових платежів до бюджетів різних рівнів, своєчасним його розрахункам з контрагентами за договорами та по заробітній платі.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає станом на день розгляду заяви, передбачених ст. 121 ГПК України підстав, за наявності яких він може скористатись наданим йому правом відстрочити виконання рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури", м. Судова Вишня, про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області у справі № 914/3201/13 до 1 квітня 2014 р. відмовити.

Суддя Бортник О.Ю.