№ 37207293, 11.02.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 лютого 2014 р. Справа № 802/143/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жернакова М. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до Липовецької районної організації народно-демократичної партії про припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Іллінецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі – Іллінецька ОДПІ, позивач) з адміністративним позовом до Липовецької районної організації народно-демократичної партії (відповідач) про припинення юридичної особи. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач більше року не подає податкову звітність, що є підставою для припинення юридичної особи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, натомість надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності (вх. № 2491 від 07.02.2014 р.).

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Однак до суду повернувся невручений конверт зі вмістом поштового відправлення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 16-17) Липовецька районна організація народно-демократичної партії за організаційно-правовою формою є політичною партією, код ЄДРПОУ 26339457, місцезнаходження: 22500, Вінницька область, Липовецький район, м. Липовець, вул. Калініна, 26/15.

З довідки Липовецького відділення Іллінецької ОДПІ за вих. № 56/10/15-030 від 14.01.2013 року (а. с. 9) суд убачає, що відповідач перебуває на податковому обліку та більше року не подає податкову звітність. Заборгованість з податків і зборів у відповідача відсутня, що підтверджується довідкою Липовецького відділення Іллінецької ОДПІ від 14.01.2014 року № 20-01/8.

На підставі цього Іллінецька ОДПІ звернулася до суду з адміністративним позовом про припинення юридичної особи – Липовецької районної організації народно-демократичної партії в порядку, визначеному ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців".

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керувався таким.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" № 755-IV від 15.05.2003 року.

Адміністративний позов Іллінецька ОДПІ подала в порядку п.п.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (далі – ПК України), згідно з якого органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатись до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, про визнання недійсними установчих документів суб’єктів господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством юридичної особи, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 року дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців. Законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок, організацій роботодавців, їх об'єднань), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

При цьому, спеціальним законом, який регулює порядок створення, діяльності, припинення діяльності політичних партій, їх права та обов'язки, відповідальність за порушення встановлених для цих партій норм та правил, є Закон України "Про політичні партії в Україні" № 2365-III від 05.04.2001 року.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про політичні партії в Україні" № 2365-III від 05.04.2001 року політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

Згідно зі ст. 21 Закону України № 2365-III від 05.04.2001 року політична партія може бути за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України. Заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

Відповідно до ст. 24 Закону України № 2365-III від 05.04.2001 року у разі невиконання політичною партією вимоги частини шостої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до Верховного Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються. Рішення Верховного Суду України про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень політичної партії, припинення членства в політичній партії.

Таким чином, спеціальним Законом передбачено припинення діяльності політичних партій шляхом заборони діяльності політичної партії, що тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, як спеціальний вид стягнень за порушення вичерпного переліку норм Закону України "Про політичні партії в Україні", який має застосовуватися судом за поданням чітко визначеного кола осіб - органом, який зареєстрував політичну партію або Генеральним прокурором України, Міністерством юстиції України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги податкового органу не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович