Постановление суда № 37189971, 13.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 р. Справа № 814/2130/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївське спеціалізоване управління № 28» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року по справі за позовом Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва до Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївське спеціалізоване управління № 28» про стягнення заборгованості в сумі 33705, 71 грн., -

встановиЛА:

Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва звернулося до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївське спеціалізоване управління № 28» про стягнення заборгованості в сумі 33705, 71 грн.

Суд першої інстанції своєю постановою від 05 липня 2013 року позов задовольнив в повному обсязі.

Стягнув з Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївське спеціалізоване управління №28" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 33705,71 грн. на користь Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва.

Товариство з додатковою відповідальністю «Миколаївське спеціалізоване управління № 28» не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з додатковою відповідальністю «Миколаївське спеціалізоване управління № 28» посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївське спеціалізоване управління №28" було створено шляхом реорганізації Акціонерного товариства закритого типу «Миколаївське спеціалізоване управління № 28» (код 01413804).

Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївське спеціалізоване управління №28" органом статистики включено до ЄДРПОУ за №01413804, в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва зареєстроване платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за №14-01-05-0175.

Працівникам Акціонерного товариства закритого типу «Миколаївське спеціалізоване управління № 28», робота яких була пов'язана на цьому підприємстві із шкідливими та важкими умовами праці - на посадах, визначених за Списком №2 виробництв, професій, посад і показників, призначена пенсія згідно пунктів "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно частини 2 ст.13 Закону "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до пунктів "б-з" цієї статті до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. До набрання чинності Законом України" Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно абз.4 п. 1 ст.2 та абз.2 п.1 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які використовують працю найманих працівників, сплачують до Пенсійного фонду України 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, призначених відповідно п.п "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абз.2 п.6.1, п.6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.03р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04р. за №64/8663 (далі-Інструкція №21-1) підприємства до 25 числа кожного місяця зобов'язані вносити до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 100% фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Позивачем, у відповідності до п.6.4 - 6.5 р.6 Інструкції №21-1 було направлено відповідачу повідомлення - розрахунок про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п."б-з" ст.13 Закону "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.01.13р. по 28.02.13р.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, за період з 01.01.13 по 28.02.13р. в сумі 33705,71 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївське спеціалізоване управління № 28», - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року по справі за позовом Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва до Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївське спеціалізоване управління № 28» про стягнення заборгованості в сумі 33705, 71 грн., - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан