Постановление суда № 37185595, 24.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 травня 2012 рокусправа № 2а-561/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Алтухової А.С.,

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1,

відповідачів: - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2011 року

у справі № 2а-561/11

за позовом ОСОБА_1

до Нікопольської міської ради, відділу Державного комітету із земельних ресурсів у місті Нікополь, комунального підприємства «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації»

про бездіяльність суб'єктів владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся у Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської міської ради, відділу Державного комітету із земельних ресурсів у місті Нікополь, комунального підприємства «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», в якому, з урахуванням доповнення, просить зобов'язати видати технічну документацію на садовий будиночок, видати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, яка має номер НОМЕР_1 у садовому товаристві «Трубник», стягнути компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 1500,00 грн.

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог (а.с. 75-77).

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач сам не реалізував своє право на приватизацію земельної ділянки та отримання державного акту на землю.

ОСОБА_1, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, вислухавши пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що виконавчим комітетом Нікопольської міської ради прийнято рішення № 147 від 21 березня 1997 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування». Згідно списку громадян, яким передаються земельні ділянки у власність та постійне користування, на виконання рішення № 147 від 21 березня 1997 року, ОСОБА_1 передається земельна ділянка НОМЕР_2 у садовому товаристві «Расвєт», площею 0,0574 га.

Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 508 від 06 серпня 2003 року садове товариство «Расвєт» та садове товариство «Трубник» реорганізовані шляхом злиття у садове товариство «Трубник».

З цього часу садової ділянки НОМЕР_2 у садовому товаристві «Расвєт» не існує. На ділянку, яка отримала номер НОМЕР_1 у садовому товаристві «Трубник», позивач не має права.

Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної міської ради за місцем знаходження земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання ОСОБА_1 на лист Комунального підприємства «Нікопольський міський земельний кадастровий центр» від 24 квітня 2008 року № 70, в якому зазначено, що «відповідно до статті 3 згаданого Декрету право власності громадян на земельну ділянку виникало з моменту прийняття відповідного рішення місцевою радою» є недоречними, оскільки відповідно до статей 2, 3 Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» передача громадянам України безплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов'язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі, який його замінює. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Судом встановлено, що позивач ніякого відношення до садового товариства «Трубник» не має. На всі звернення до відповідачів ОСОБА_1 отримував відповіді з роз'ясненнями, які необхідно йому вчинити дії та надати документи.

Таким чином, позивач сам не реалізував своє право на приватизацію земельної ділянки та отримання державного акту на землю.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованих висновків, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим