№ 37170217, 17.02.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2014 року Чернігів Справа № 825/440/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Падій В.В., розглянувши в приміщенні суду в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області до Ніжинської центральної районної лікарні про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

29.01.2014 управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області (далі – УПФУ в м. Ніжині та Ніжинському районі) звернулось до суду з адміністративним позовом до Ніжинської центральної районної лікарні (далі – Ніжинська ЦРЛ) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за пунктами «а»,«б»-«з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з 25.11.2013 по 01.01.2014 в розмірі 17153,88 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідача зареєстровано в УПФУ в м. Ніжині та Ніжинському районі як страхувальника, який сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах і згідно розрахунку управління, сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій становить 17153,88 грн. та відповідачем в добровільному порядку не сплачена.

Відповідно до частини 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вжив всі належні заходи для повідомлення відповідача рекомендованим листом за адресою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, про відкриття скороченого провадження.

Заперечень проти позову чи клопотань процесуального характеру від відповідача у встановлений ухвалою суду строк в канцелярію суду не надійшло. За таких обставин, суд на підставі статті 183-2 КАС України розглянув справу одноособово без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, Ніжинська ЦРЛ (ідентифікаційний код 02006389) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що підтверджується відповідним витягом, станом на 14.02.2014, наявним в матеріалах справи (а.с.18-19) та взято на облік до УПФУ в м. Ніжині та Ніжинському районі.

Як вбачається з матеріалів справи, у Ніжинській ЦРЛ працювали особи, яким призначені пільгові пенсії на підставі пунктів «а»,«б»-«з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Пунктами «а», «б»-«з» статті 13 “Про пенсійне забезпечення” визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах; працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування; жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 року №1058 –IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” (далі – Закон № 1058 –IV) визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”- “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закон №1058 –IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення ”. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі – Інструкція).

Згідно пункту 6.1 розділу 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в розмірах –для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно пунктів 6.4 –6.5 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі-Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно пункту 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

На виконання вимог чинного законодавства позивачем були надіслані Ніжинській ЦРЛ розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, які були отримані відповідачем 25.01.2013 (а.с. 5,6).

Згідно даних розрахунків розмір заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій Ніжинської ЦРЛ за період з 25.11.2013 по 01.01.2014 становить 17153,88 грн.

Станом на час розгляду справи, відповідачем розрахунки, у встановленому законом порядку, оскаржені не були, а тому вважаються узгодженими.

У справі відсутні докази сплати відповідачем заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за період з 25.11.2013 по 01.01.2014 в розмірі 17153,88 грн. у добровільному порядку, що вказує на правомірність звернення УПФУ в м. Ніжині та Ніжинському районі до суду з позовом про примусове стягнення коштів з метою їх виконання.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області до Ніжинської центральної районної лікарні про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій необхідно задовольнити, оскільки вони є законні та обґрунтовані.

Згідно з пункту 8 частини шостої статті 183-2 та частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 158 – 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Ніжинської центральної районної лікарні (р/р 35417008001498 ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 02006389) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області (р/р 25600928101003 філія ЧОУ АТ «Ощадбанк», МФО 353553, код ЄДРПОУ 37716087) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 17153 (сімнадцять тисяч сто п’ятдесят три) грн. 88 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому частинами 8-10 статті 183-2 та статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: В.В. Падій