№ 37157708, 06.02.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року Справа № 811/2507/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Брегея Р.І.,

в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,

за участі представників позивача Гури К.В.

та відповідача Бабенка Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дор-Строй» (далі - Товариство) до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з заявою до податкового органу про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 травня 2013 року, якими збільшено суми грошових зобов'язань з податків на додану вартість на 3780373 грн. та накладено штрафну санкцію - 1890186,50 грн. із прибутку - 7047556 грн. та накладено штрафну санкцію - 1761889 грн. (Том 1 а.с.36-37, Том 5 а.с.175).

В судовому засіданні представник Товариства підтримав позов.

Стверджував, що від укладення договорів купівлі-продажу з ТОВ «ТД» «Каолін - Інвест» (далі - Товариство 2), ТОВ «Укрпромбуд» (далі - Товариство 3), ТОВ «Бюро Ейштейн» (далі - Товариство 4) впродовж строку, який перевірявся податковим органом, настали реальні правові наслідки, котрі обумовлювались ними.

А тому, вважає, що Товариство правомірно сформувало в деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту за згаданими правочинами та включило у валові витрати кошти, які сплачені на підставі цих договорів.

Представники відповідача заперечили стосовно задоволення позову, мотивуючи тим, що правочини, котрі уклало Товариство з Товариством 2, Товариством 3, Товариство 4 не спрямовувалися на реальне настання наслідків, які обумовлювалися ними.

Доказом того, як вважають вони, є акти перевірок діяльності згаданих контрагентів.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, 18 травня 2012 року Товариство (покупець) та Товариство 3 (продавець) уклали договір купівля-продажу стабілізатора асфальтобетонної суміші (Том 3 а.с.146-150).

Сертифікат відповідності продукції Товариство 3 одержало 28 травня того ж року (Том 3 а.с.151).

Упродовж 02-03 кварталу 2012 року Товариство придбало 48 тон суміші (Том 3 а.с.152-153, 155).

Перевезенням суміші займалось Товариство з використанням службового транспорту (Том 5 а.с.155-158, 171-173).

Сума придбаної продукції склала 849600 грн. (з урахуванням ПДВ 141600 грн.) (Том 3 а.с.154, 157, 160).

Суму податку на додану вартість Товариство включило до податкового кредиту декларацій звітних періодів 2012 року.

До валових витрат 2012 року Товариство включило 708000 грн., які частково сплачені Товариству 3.

Вся детальна інформація щодо взаємовідносин з Товариством 3 відображена у аналітичній довідці Товариства (Том 5 а.с.169-170).

Так, 01 листопада 2011 року Товариство (покупець) та Товариство 4 (продавець) уклали договір купівля-продажу нафтопродуктів (бітум) (Том 3 а.с.162-165).

Упродовж 02 кварталу 2012 року Товариство придбало 244 тон бітуму (Том 3 а.с.168-169).

Бітум перевозився залізничним транспортом і його відправником є ТОВ «Спецтрансервіс» (далі - Товариство 5) (Том 3 а.с.172-174).

Товариство 5 підтвердило факт відвантаження бітуму і перевезення залізничним транспортом для Товариства, на підставі попередньо укладеного договору купівлі-продажу з Товариством 4 (Том 5 а.с.14-18, 37-48).

Товариство 5 також надало докази, що реалізований Товариству 4 бітум, є предметом імпорту (Том 5 а.с.14-18, 49-65).

Кінцевим пунктом транспортування бітуму є залізничні станції на території Кіровоградської області, які використовуються філіями ДП «Кіровоградський ОАД» (далі - Підприємство).

Сума придбаної продукції у Товариства 4 склала 1824565,52 грн. (з урахуванням ПДВ 304094,25 грн.) (Том 3 а.с.166-167).

Сума податку на додану вартість Товариство включило до податкового кредиту декларацій звітних періодів 2012 року.

До валових витрат 2012 року Товариство включило 1520471,27 грн., які повністю сплачені Товариству 4.

Вся детальна інформація щодо взаємовідносин з Товариством 4 відображена у аналітичній довідці Товариства (Том 5 а.с.169-170).

Так, 02 квітня 2012 року Товариство (покупець) Товариство 2 (продавець) уклали договір купівлі-продажу нафтопродуктів (бітум, мазут, пічне та дизельне паливо) (Том 2 а.с.3-6).

Вся детальна інформація щодо взаємовідносин з Товариством 2 відображена у аналітичній довідці Товариства і підтверджена первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (Том 2 а.с.7-250, Том 3 а.с.1-144, Том 5 а.с.169-170).

Зокрема, Товариство придбало 4181,54 тон (бітум, мазут та пічне паливо) та 60715 л. дизельного палива.

Сума придбаних товарів склала 38018817,86 грн. (з урахуванням ПДВ 6333627,89 грн.

Сума податку на додану вартість включена до декларацій звітних податкових періодів 2012 року.

Товариство включило до валових витрат 2012 року кошти у сумі 31682348,22 грн., які частково сплачені Товариству 2.

Бітум перевозився залізничним транспортом і його відправником є Товариство 5 (Том 2 а.с.126-188).

Товариство 5 підтвердило факт відвантаження бітуму і перевезення залізничним транспортом для Товариства, на підставі попередньо укладеного договору купівлі-продажу з Товариством 2 (Том 5 а.с.14-36).

Товариство 5 також надало докази, що реалізований Товариству 2 бітум, є предметом імпорту (Том 5 а.с.14-18, 49-65).

Кінцевим пунктом транспортування бітуму є залізничні станції на території Кіровоградської області, які використовуються філіями Підприємства.

Перевезенням інших нафтопродуктів займалось Товариство 2, що доводиться оглядом товарно-транспортних накладних та актів приймання-передачі (Том 2 а.с.189-250, Том 3 а.с.1-144).

В період з 25 березня по 13 травня 2013 року податковим органом здійснено планову виїзну перевірку діяльності Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня по 31 грудень 2012 року (Том 1 а.с.38-115).

Під час перевірки ревізори досліджували первинні документи бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

У судовому засіданні вони пояснили, що Товариство не надало доказів транспортування товарів.

За її результатом ревізори склали акт, у якому зазначили виявлені порушення.

Так, вони зробили висновок, що правочини, котрі уклало Товариство з Товариством 2, Товариством 3, Товариством 4 є недійсними (нікчемними), так як не спрямовувались на настання реальних наслідків, які обумовлювалися ними.

На їх думку, доказом того є акти перевірок діяльності згаданих контрагентів-постачальників.

Керівник відповідача погодився з висновками ревізорів та прийняв податкові повідомлення-рішення 29 травня 2013 року, якими збільшено суми грошових зобов'язань з податків на додану вартість на 3780373 грн. та накладено штрафну санкцію - 1890186,50 грн. і прибутку - 7047556 грн. та накладено штрафну санкцію - 1761889 грн. (Том 1 а.с.123-124).

В період з 20 грудня по 21 грудня 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено невиїзну документальну позапланову перевірку діяльності Товариства 2 з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства при проведенні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Концепт Проперті Менеджмент" за період з 01 липня по 31 липня 2012 року (Том 1 а.с.214-219).

В період з 28 березня по 29 березня 2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено невиїзну документальну позапланову перевірку діяльності Товариства 2 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Концепт Проперті Менеджмент" за період з 01 червня по 31 червня 2012 року (Том 1 а.с.220-225).

Акти перевірок містять висновки, що договори, укладені Товариством 2 зі згаданим контрагентом, не спрямовувались на настання наслідків, які обумовлювались ними.

Як наслідок, ревізори зробили висновок, що Товариство не одержувало від Товариства 2 жодного товару.

08 квітня 2013 року ревізорами ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС складено акт про неможливість проведення перевірки Товариства 3 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Ю.О. Електронік-1" та інших суб'єктами господарювання за період з 01 січня по 31 грудня 2012 року (Том 1 а.с.226-233).

Акт перевірки містить висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій Товариством 3.

За результатами проведення перевірок діяльності контрагентів-постачальників Товариства керівники податкових органів не прийняли жодних рішень негативного характеру стосовно платників податків

За інформацією відповідача при написанні акту перевірки Товариства не використовувався жодний акт перевірки Товариства 4 (Том 5 а.с.174).

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Перш за все, акт перевірки це документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.

Надалі акт вивчає керівник податкового органу, який і вирішує питання про погодження з його висновками.

У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов'язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.

Така правова позиція суду узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 2 та 4 статті 56 Податкового кодексу України.

Зокрема, цією нормою права передбачено, що податковий орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.

Судом встановлено, що за результатами проведення перевірок діяльності Товариства 2, Товариства 3 та Товариства 4 податкові інспекції не прийняли жодних рішень та не звернулися до суду з позовами про визнання недійсними договорів, котрі уклали платники податків, в тому числі і з Товариством, нехтуючи наданими повноваженнями, передбаченими Податковим кодексом України, та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.

З огляду на це, суд зробив висновок, що керівники податкових органів не погодилися з висновками ревізорів про недійсність правочинів, які уклали Товариство 2, Товариство 3 та Товариство 4.

Отже, податковими органами враховані податкові зобов'язання Товариства 2, Товариства 3 та Товариства 4 з податку на додану вартість за договорами, котрі укладені з Товариством.

Проводячи перевірку діяльності Товариства, податкові ревізори посилались на акти перевірок діяльності згаданих контрагентів як незаперечні докази недійсності його правочинів.

Однак, податкові ревізори допустили помилку, оскільки думка особи (іншого ревізора) не є доказом щодо встановлення певних обставин.

Такими доказами можуть бути рішення суду про недійсність договорів, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.

Таким чином, суд зробив висновок, що відповідач не надав доказів стосовно недійсності правочинів, які уклало Товариство з Товариством 2, Товариством 3 та Товариством 4.

Більше того, в судовому засіданні позивач надав суду достатню кількість доказів стосовно виконання ним та його контрагентами зобов'язань за договорами.

Зокрема, суд вбачає це, проаналізувавши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку Товариства (податкові, видаткові накладні, докази транспортування, акти приймання-передач, сертифікати якості продукції).

Оскільки, податковий орган не намагався перевірити обставини, які зафіксовані у згаданих письмових документах, тому суд не вправі ставити їх під сумнів.

Якщо б суд почав проводити перевірку з цих питань, то перейняв би на себе повноваження відповідача, що є недопустимим.

Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Отже, Товариство включило до податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат суми коштів за договорами, укладеними з Товариством 2, Товариством 3 та Товариством 4, відповідно до приписів статей 138 та 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит та включення коштів до валових витрат є дата отримання платником податку товару, що підтверджено податковою накладною).

За таких обставин рішення податкового органу є протиправними.

Як наслідок їх належить скасувати, а позов - задовільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Кіровоградської області від 29 травня 2013 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Дор-Строй» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3780373 грн. та накладено штрафну санкцію - 1890186,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Кіровоградської області від 29 травня 2013 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Дор-Строй» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7047556 грн. та накладено штрафну санкцію - 1761889 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дор-Строй» судові витрати в сумі 2294 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Повний текс постанови виготовлено 14 лютого 2014 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей