Постановление суда № 37138897, 12.02.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 лютого 2014 року Справа № 919/388/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Севастополь (далі - територіальне відділення АМК),

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2013

зі справи № 919/388/13

за позовом комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради, м. Севастополь (далі - КП "Севтеплоенерго"),

до територіального відділення АМК

про визнання рішення недійсним частково та

зустрічним позовом територіального відділення АМК

до КП "Севтеплоенерго"

про стягнення заборгованості в розмірі 30 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Територіальне відділення АМК звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 24.12.2013 № 9/2400, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 зі справи № 919/388/13 скасувати, а рішення господарського суду міста Севастополя від 03.06.2013 з цієї ж справи залишити в силі.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Між тим у даній касаційній скарзі хоча й вміщено посилання на окремі норми матеріального та процесуального права, проте не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваної постанови, у чому саме полягало таке порушення або неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначеного судового рішення. Фактично доводи скаржника стосуються встановлення обставин та оцінки доказів у справі, що згідно зі статтею 1117 ГПК України перебуває поза межами перегляду справи касаційною інстанцією.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вказано в пункті 62 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3), якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Керуючись пунктом 6 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 зі справи № 919/388/13 повернути Севастопольському міському територіальному відділенню Антимонопольного комітету України .

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов