Постановление суда № 37117884, 28.01.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/13/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ст.286 ч.1 КК України Смоляр О.А. Доповідач в апеляційній інстанції Шкреба Р. Д. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоШкреби Р.Д. суддівБиби Ю.В., Євтушенка В.Г.за участю прокурораСвищ Л.А. адвоката ОСОБА_6

засудженого ОСОБА_7

представника

потерпілого ОСОБА_8 ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора Гармаша С.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 16.09.2013 року, яким

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець

АДРЕСА_1, українець, громадянин

України, освіта середньо-технічна, одружений,

працює приватним підприємцем, раніше не судимий,

звільнений від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України.

Провадження в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрито.

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишений попередній, а саме підписка про невиїзд до вступу вироку у законну силу.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_8 матеріальні збитки у розмірі 4021 гривень 00 копійок та моральні збитки у розмірі 13 000 гривень 00 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Черкаської обласної лікарні кошти в сумі 1447 гривень 04 копійки, зарахувавши їх на рахунок № 35422002001924, код 02005585, МФО 854018 в ГУ ДКУ у Черкаській області.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Черкаській області кошти у розмірі 503 гривні 30 копійок, зарахувавши їх на рахунок № 35223003000037, банк одержувач УДК в Черкаській області, код 25574009, МФО 854018

Вирішено питання про речові докази.

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що він 17 листопада 2007 року, близько 20 години 15 хвилин, в темний час доби, керуючи автомобілем «Форд-Транзит» н.з. НОМЕР_1 рухаючись по вул. Жовтнева в с. Ч.Слобода Черкаського району в напрямку м.Черкаси, порушуючи вимоги п.12.3. Правил дорожнього руху України в момент виникнення небезпеки для його руху, у вигляді пішохода ОСОБА_8, який перетинав проїзну частину вул. Жовтнева, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля «Форд-Транзит» н.з. НОМЕР_1 та якого він мав об'єктивну можливість виявити, завчасно не зупинив керований ним транспортний засіб та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8, який в свою чергу, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в порушення вимог п.п. 4.7, 4.8 Правил дорожнього руху України переходив проїзну частину поза межами пішохідного переходу, при цьому не впевнившись у відсутності небезпеки для нього у вигляді транспортного засобу, який наближався.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_8, отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів правої гомілки, правої ключиці, 9-11 ребер справа які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Прокурор Гармаш С.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, просить вирок скасувати через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. Постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. На підставі ст.49 КК України звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, у решті вирок залишити без змін.

У змінах до апеляції поданих суду апеляційної інстанції 26 листопада 2013 року прокурор у кримінальному провадженні ставить питання про скасування вироку Черкаського районного суду Черкаської області від 16.09.2013 року через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. Постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у виді двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст.49 КК України звільнити ОСОБА_7 від кримінального покарання у зв'язку із закінченням строків давності, у решті вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про задоволення апеляції прокурора у кримінальному провадженні у зміненому вигляді, думку засудженого ОСОБА_7 та його адвоката ОСОБА_6 та представника потерпілого ОСОБА_9 про те, що вони не заперечують проти задоволення апеляції у зміненому вигляді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Проте суд обґрунтувавши в мотивувальній частині вироку винність засудженого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України в порушення вимог ч.1 ст.335 КПК України (1960 року) та звільнивши ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, в резолютивній частині вироку не вказав кримінальний закон, за яким засудженого визнано винним.

Таким чином, допущене з боку суду порушення кримінально-процесуального закону, відповідно до ч.1 ст.370 КПК України (1960 року) є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону оскільки резолютивна частина вироку не відповідає мотивувальній частині вироку.

Крім того, вказаний вирок підлягає скасуванню також з підстав неправильного застосування кримінального закону з наступних підстав.

Як вбачається із вироку суду першої інстанції, суд визнавши в мотивувальній частині вироку винним ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України прийшов до висновку про необхідність відповідно до ст.49 КК України звільнити його від кримінальної відповідальності в зв'язку з закінченням строків давності, а провадження по справі закрити.

Такі висновки суду не ґрунтуються на вимогах кримінального закону, оскільки закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не є реабілітуючою підставою, у зв'язку з чим необхідна згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності, а за її відсутності суд в праві звільнити особу лише від покарання.

Із матеріалів справи та протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав і просив виправдати його за відсутністю в його діях складу злочину.

За таких обставин, при встановленні судом вини ОСОБА_7, суду необхідно було б визнати останнього винним у вчиненні злочину, призначити покарання за відповідною статтею кримінального закону та звільнити його від покарання на підставі ст.49 КК України.

Оскільки судом першої інстанції фактично не було прийнято по суті рішення щодо визнання чи не визнання винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, то справа підлягає направленню на новий судовий розгляд, а апеляційні вимоги прокурора про винесення нового вироку апеляційним судом з цих підстав є безпідставними.

Враховуючи вищевказане, апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, а вирок суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити докази у справі, дати їм належну юридичну оцінку і на підставі цих доказів вирішити питання про його винуватість чи не винуватість, а також звернути увагу на допущені недоліки, усунути зазначені порушення закону, повно і всебічно дослідити обставини справи та постановити обґрунтоване судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 16.09.2013 року щодо ОСОБА_7 скасувати через істотне порушення норм кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому його складі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :