№ 3711430, 23.12.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2008 р.

10:00

Справа № 6/496/08

за позовом

ТОВ “Інтеріор”, м. Миколаїв.

до відповідача

СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20

за участю

Прокурора Миколаївської області.

про

визнання протиправним і скасування податкових повідомлень –рішень.

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар Засядівко О.О.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 00002838/0 від 26.03.2008р., виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, яким визначено суму податкового зобов’язання ТОВ „ІНТЕРІОР” з податку на додану вартість у розмірі 2 793 759,08 грн., в тому числі за основним платежем –1 862 506,05 грн., за штрафними санкціями 931 253,03 грн. та похідні від нього податкові повідомлення-рішення від 24.04.2008р. № 00002838/1, від 13.06.2008р. № 00002838/2, від 01.09.2008р. № 00002838/3, видані Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві.

Позивач обґрунтував свої вимоги наступним.

Податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, оскільки за результатами виконання договірних зобов’язань між ТОВ „ІНТЕРІОР” (покупець) та ТОВ „ДЮРАН-ЕКСПРЕС” (продавець), останнє видало на користь позивача податкові накладні. Податкова накладна, в свою чергу, є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у складі ціни товару та відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” дає Позивачу право на податковий кредит.

Позивач просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, вважає що, оскільки суми податку на додану вартість, включені позивачем до складу податкового кредиту, не відповідають податковим зобов’язанням контрагента позивача –ТОВ „Дюран-Експрес”, які відображені останнім у податковій декларації з ПДВ за липень 2006р., надані позивачем податкові накладні не можуть бути свідченням права на податковий кредит.

Прокурор у задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 22.02.2008р. по 06.03.2006р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві проведено позапланову перевірку ТОВ „ІНТЕРІОР” з питань правових відносин з ТОВ „Дюран-Експрес” за період з 01.04.2006р. по 30.06.2007р. За підсумками перевірки складений Акт перевірки № 151/38/32573503 від 14.03.2008р. (далі – Акт), згідно якого встановлено заниження податку на додану вартість за липень 2006 року на 1 862 506, 05 грн.

На підставі акта перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві прийняте податкове повідомлення - рішення № 00002838/0 від 26.03.2008р., яким визначено суму податкового зобов’язання ТОВ „ІНТЕРІОР” з податку на додану вартість у розмірі 2 793 759,08 грн., в тому числі за основним платежем –1 862 506,05 грн., за штрафними санкціями 931 253,03 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку. Всі скарги ТОВ „ІНТЕРІОР” залишені без задоволення.

На підставі рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві про результати розгляду первинної скарги від 24.04.2008 р. № 11579/10/25-014, рішення ДПА у Миколаївській області про результати розгляду повторної скарги від 03.06.2008р. № 1517/10/25-014, рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 21.08.2008р. № 8012/6/25-0215 СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві виставила ТОВ „ІНТЕРІОР” податкові повідомлення-рішення від 24.04.2008р. № 00002838/1, від 13.06.2008р. № 00002838/2 та від 01.09.2008г. №00002838/3, якими доводився новий граничний строк сплати податкового зобов’язання, визначеного початковим податковим повідомленням-рішенням.

Як встановлено під час перевірки, між ТОВ „ІНТЕРІОР”(покупець) та ТОВ „Дюран-Експрес” (продавець) укладений договір поставки № 155 від 05.06.2006р., згідно якого у липні 2006р. продавець передав на адресу покупця паливно-мастильні матеріали та продукти нафтопереробки, про що сторонами складені акти прийому-передачі товару та видаткові накладні. ТОВ „ІНТЕРІОР” отримало від ТОВ „Дюран-Експрес” податкові накладні від 10.07.2006р. № 10/07-01, від 14.07.2006р. № 14/07-01, від 17.07.2006р. № 17/07-01, від 24.07.2006р. № 24/07-01, згідно яких ТОВ „ІНТЕРІОР” віднесло до складу податкового кредиту 1 862 506, 05 грн. Розрахунки за отриманий товар здійснені у повному обсязі.

Проте згідно з даними податкової декларації з ПДВ за липень 2006 року ТОВ „Дюран-Експрес” задекларовано податкових зобов’язань з ПДВ у сумі 35 950 грн, в той час як в податкових накладних, що надані ТОВ „ІНТЕРІОР”, сума ПДВ по відвантаженому товару в липні 2006 року складає 1 862 506,05 грн.

На підставі викладеного в акті робиться висновок, що податкові накладні, які виписані ТОВ „Дюран-Експрес” без виникнення податкових зобов’язань у ТОВ „Дюран-експрес”, не можуть підтверджувати податковий кредит ТОВ „ІНТЕРІОР” в розмірі 1 862 506, 05 грн. та свідчать про заниження податку на додану вартість ТОВ „ІНТЕРІОР”.

З зазначеним висновком суд не погоджується.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Згідно з п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Згідно п. 7.5.1. п.7.5. ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наведені норми свідчать, що Законом України „Про податок на додану вартість” передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку-покупця належно оформленої податкової накладної

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у липні 2006 року були надані податкові накладні від 10.07.2006р. № 10/07-01, від 14.07.2006р. № 14/07-01, від 17.07.2006р. № 17/07-01, від 24.07.2006р. № 24/07-01, в яких зазначена сума ПДВ у розмірі 1 862 506,05 гривень. Податкові накладні не мали недоліків та порядок їх заповнення відповідав вимогам, встановленим чинним законодавством. Позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар. Документи, що підтверджують факт поставки та проведення розрахунків, містяться у матеріалах справи та досліджені судом.

Суд також відмічає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) не впливає на податковий кредит покупця.

Оскільки відповідно до п.1.3. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку –особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України, відповідальним за сплати податку до бюджету у даному випадку є продавець товару - ТОВ „Дюран – Експрес”.

Покупець не може нести відповідальність за несплату податку продавцем. Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На підставі викладеного суд вважає неправомірним висновок відповідача про не підтвердження податкового кредиту ТОВ „ІНТЕРІОР” в розмірі 1 862 506, 05 грн. та про заниження позивачем податку на додану вартість.

За таких умов позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 161-163 КАС України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві №00002838/0 від 26.03.2008р., №00002838/1 від 24.04.2008р., №00002838/2 від 13.06.2008р. і №00002838/3 від 01.09.2008р.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.

Суддя

О.В.Ткаченко