Решение № 37069486, 17.01.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27986/13-ц

Провадження №2/761/857/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 січня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гайдук С.В.

при секретарі Білошапка Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом та просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 Свої вимоги обґрунтовує тим, що укладений 20.02.2003 року шлюб із відповідачем існує формально. Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя з відповідачем не склалось, через діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Вважає, що вказані обставини роблять неможливим примирення та подальше збереження сім'ї з відповідачем.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, у заяві просила розглядати справу у її відсутність.

Відповідач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій зазначив, що проти розірвання шлюбу не заперечує та просить розглядати справу у його відсутність.

Сторони в судове засідання не з'явились тому, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 20 лютого 2003 року.

Від шлюбу народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до статті 112 СК України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони не підтримують подружні відносини, не ведуть спільного господарства. Примирення, а також подальше спільне життя як подружжя і збереження шлюбу неможливе.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача і відповідача, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам та інтересам їх малолітньої доньки, а також положенням статті 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 169,208, 121, 215, 218, 293 ЦПК України і на підставі ст.ст.21, 24, 56, 104-105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб зареєстрований 20 лютого 2003 року Черкаським міським відділом реєстрації актів громадянського стану між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, актовий запис № 162, розірвати.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: