Постановление суда № 37046785, 28.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5384/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» про стягнення податкового боргу у розмірі 97669,20 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою позивача проведено камеральну перевірку відповідача щодо своєчасності сплати платежів до бюджету з податку на додану вартість, терміном сплати 16.02.2012 року, 27.02.2012 року, 01.03.2012 року, 30.03.2012 року, 30.04.2012 року, 30.05.2012 року, 30.06.2012 року, 30.07.2012 року, 30.08.2012 року, 30.09.2012 року, 30.10.2012 року, 30.11.2012 року, 07.12.2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 11.01.2013 року №11/152/24879282.

Актом перевірки встановлено порушення ст. 126 ПК України, оскільки відповідачем несвоєчасно сплачено суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що визначені уточнюючими розрахунками від 16.02.2012 року №1270, від 27.02.2012 року №9008161566, деклараціями від 20.02.2012 року №9006782315, від 20.03.2012 року №9013404427, від 19.04.2012 року №9020361934, від 18.05.2012 року №9027535562, від 18.06.2012 року №9034114596, від 16.07.2012 року №9040699812, від 16.08.2012 року №9049528993, від 19.09.2012 року №9056803639, від 18.10.2012 року №9064154308, від 15.11.2012 року №9071784315, податковим повідомленням - рішенням від 17.03.2011 року №0000102310.

17 січня 2013 року позивачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000031503, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення до відповідачу визначено штраф за погашення з затримкою грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 97669,20 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про стягнення з Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» податкового боргу у розмірі 97669,20 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення - рішення від 17.01.2013 року №0000031503 отримано посадовою особою товариства, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, та було оскаржено в судовому порядку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року, відмолено у задоволенні позову Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» до Тетіївської МДПІ Київської області ДПС про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.01.2013 року №0000031503 та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, є такою, що набрала законної сили постанова Київського окружного адміністративного від 21 травня 2013 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року, якими податкове повідомлення - рішення, на підставі якого позивачем заявлено стягнення, визнано правомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, грошове зобов'язання у розмірі 97669,20 грн., що визначено податковим повідомленням - рішенням, є узгодженим та в установлені строки відповідачем не сплачено, відповідно є податковим боргом, який на час розгляду справи не погашений.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, враховуючи, що податкове повідомлення - рішення від 17.01.2013 року №0000031503, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги, в судовому порядку оскаржено та визнано правомірним, що є преюдиційною обставиною і не потребує доказування, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 03.02.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.В. Епель

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Епель О.В.

Федотов І.В.