Постановление суда № 37035128, 05.02.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 лютого 2014 року Справа № 901/2257/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.,

розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року

у справі № 901/2257/13 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом приватного підприємства "КВВМПУ"

до державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт"

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами, державне підприємство "Феодосійський морський торговельний порт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року у справі № 901/2257/13, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення від 13.12.2013 року № 4883, в якому у графі "Призначення платежу" зазначено: "01125577;22030004 СУДОВИЙ ЗБІР (ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ,070), СИМВОЛ ЗВІТНОСТІ 254".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення не містить відомостей про те, по якій саме справі сплачено судовий збір.

Крім того, як вбачається з платіжного доручення від 13.12.2013 року № 4883 судовий збір за подання касаційної скарги сплачувався ДП "Феодосійський порт", тоді як заявником касаційної скарги є державне підприємство "Феодосійський морський торговельний порт", відтак неможливо встановити, що судовий збір було сплачено саме заявником касаційної скарги.

З огляду на викладене, додане до касаційної скарги платіжне доручення від 13.12.2013 року № 4883 не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року у справі №901/2257/13 повернути заявникові без розгляду.

2. Справу № 901/2257/13 повернути до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

О.О. Євсіков