№ 36992210, 05.02.2014, Евпаторийский городской суд Автономной Республики Крым

Справа № 106/659/14-а

2а/106/19/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року м.Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Абзатової Г.Г.

при секретарі Марафурової О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Євпаторія адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції про визнання постанови протиправною та її скасування

ВСТАНОВИВ

Позивач, 24.01.2014 року звернулася до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції про визнання постанови протиправною та її скасування. Свої вимоги мотивувала тим, що Постановою Державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції від 11.12.2013 року виконавчий лист по справі 2а27612010, про зобов'язання Управління ПФУ у м. Євпаторія здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії дітям війни за період з 24.05.2010 року до 08.11.2010 року, у виконавчому провадженні 40001298», повернутий їй з підстав, встановлених ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає постанову Державного виконавця Падалка О.М. протиправною, просить її скасувати.

У судове засідання позивач не з'явилася, просила розглянути справу за її відсутності .

Представник відповідача Державний виконавець Падалка О.М. у письмовій заяві з позовними вимогами не погодилася, просить у задоволенні позову відмовити, та розглянути справу за відсутності представника відповідача.

З огляду на приписи ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачаться з матеріалів справи, Євпаторійським міським судом було видано виконавчий лист № 2а27612010, згідно якого боржник - Управління ПФУ у м. Євпаторія зобов'язаний здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії дітям війни за період з 24.05.2010 року до 08.11.2010 року відповідно до вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням положень ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у виконавчому провадженні 40001298» на користь ОСОБА_1 а.с.4).

11.12.2013 року старшим державним виконавцем ВДВС м. Євпаторія Падалка О.М. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» ( а.с.5)

Зі змісту постанови вбачається, що виконавчий документ повернуто, оскільки рішення про стягнення коштів з Державного органу, повинно виконуватися саме Державною Казначейською Службою України та зазначено, що стягувач безпосередньо повинен подавати відповідне рішення суду органам Казначейської Служби.

Судом встановлено, що ніяких дій по виконанню судового рішення проведено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі про примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено підстави та порядок повернення виконавчого документа стягувачу.

Як досліджено з постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.12.2013 року державний виконавець зазначила підставу такого повернення, а саме п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Вимогами п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 3.15 Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року №489/20802 (далі - Інструкція), підставою для повернення виконавчого документа є встановлення безпосередньо у Законі заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника.

Таким чином, державний виконавець мала встановити, що безпосередньо у законі, встановлена заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника у виконавчому провадженні і у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також що в законі наявна заборона щодо проведення інших виконавчих дій стосовно цього боржника, що виключає можливість виконання виконавчого листа № 2а27612010.

Крім того, про наявність обставини, зазначених у п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний скласти акт, що передбачено ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, державним виконавцем, в порушення вимог ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», акт про наявність обставин, вказаних у п. 9 ч. 1 ст. 47 цього ж Закону складений не був.

Також, не враховано державним виконавцем і вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (у редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови).

У відповіднсті до п. 7 зазначеного Порядку у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Положеннями п. 47 Порядку передбачено безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, де зазначено, що таке здійснюється Казначейством на підставі поданих: органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

На підставі викладеного, суд виходить з того, що у відповідача під час виконання постанови суду від 13.12.2010 року, не було законних підстав для повернення виконавчого листа стягувану саме з підстав передбачених п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже суд приходить до висновку, що постанова про повернення виконавчого листа винесена з порушення вимог чинного законодавства, оскільки у державного виконавця відділу державної виконавчої служби під час виконання постанови суду не було законних підстав для повернення виконавчого листа саме з підстав, передбачених пунктом 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

З врахуванням викладеного, суд вважає, що постанова, яка оскаржується, є протиправною, тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають задоволенню.

Доводи позивача про встановлення строку для оскарження постанова є обґрунтованими, заслуговують на увагу, тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 19 Конституції України, ст. ст. 6,18,49,99,104-106, 181 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 поновити строк для звернення до суду з заявою про скасування постанови Державного виконавця.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції про визнання постанови протиправною та її скасування , задовольнити

Постанову Державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції від 11.12.2013 року про повернення виконавчого листа по справі 2а27612010 у виконавчому провадженні 40001298, визнати протиправною та скасувати її.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку в Севастопольський Апеляційний Адміністративний суд через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний термін із дня винесення постанови

Суддя : Г.Г. Абзатова