Постановление суда № 36975744, 30.01.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року Справа № 12666/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Нефедової А.О.,

представника відповідача Пензова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Чопської митниці Міндоходів на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чопської митниці Міндоходів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чопської митниці Міндоходів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року позов задоволено, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму середньомісячної заробітної плати за період з 21.01.2012 року по 13.06.2013 року, виходячи із середньомісячної заробітної плати у розмірі 4286,24 грн. із утриманням обов'язкових видатків та зборів.

Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає про те, що у постанові невірно зазначено дату судового рішення. Вини відповідача в тривалому невиконанні судового рішення про поновлення позивача на роботі немає, а отже відсутні підстави для виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд не мотивував належним чином своє рішення, безпідставно вийшов за межі позовних вимог.

Тому відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, представника Відповідача, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.01.2012 року задоволено позов ОСОБА_2 до Державної митної служби, Чопської митниці про поновлення на роботі.

Даним судовим рішенням, допущеним до негайного виконання в частині поновлення на роботі, поновлено ОСОБА_2 на державній службі в митних органах України з 01.11.2010 року на займаній посаді інспектора митного оформлення № 5 відділу митного оформлення № 2 митного поста «Чоп-залізничний» Чопської митниці.

Фактично судове рішення про поновлення на роботі позивача виконане лише 14.06.2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем безпідставно не виконувалося судове рішення про поновлення позивача на роботі, у зв'язку з чим заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок і умови вирішення питання про оплату вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі працівника визначено статтею 236 КЗпП України. Ця норма передбачає обов'язок власника, а у сфері публічно-правових правовідносинах - суб'єкта владних повноважень, виплатити працівникові середній заробіток або різницю в заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. В цьому випадку орган, який розглядав спір, виносить ухвалу про виплату вказаного відшкодування.

Тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки позивач був поновлений на роботі за рішенням суду від 20.01.2012 року, звернутим до негайного виконання в частині поновлення, тобто з цієї дати слід обраховувати затримку виконання рішення суду. Тому на користь позивача підлягає стягненню сума середньомісячної заробітної плати за період з 20.01.2012 року по 14.06.2013 року - дату фактичного поновлення позивача на роботі

Посилання відповідача на відсутність його вини в тривалому непоновленні позивача на роботі безпідставні, оскільки рішення суду першої інстанції про поновлення на роботі позивача підлягало негайному виконанню, проте не було добровільно виконано відповідачем.

Судом першої інстанції належним чином, з посиланням на відповідну довідку про середній заробіток позивача, обґрунтовано висновки суду.

Посилання відповідача на вихід суду за межі позовних вимог безпідставні.

Щодо невірної дати ухваленого рішення у повному тексті постанови то така описка може бути виправлена судом першої інстанції в порядку, передбаченому ст.. 169 КАС України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Чопської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року у справі № 807/2851/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Суддя В.М. Каралюс

Суддя З.М. Матковська

Повний текст виготовлений 31.01.2014