Решение № 3696857, 15.04.2009, Суворовський районний суд м.Херсона

Справа № 2-1863/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2009 р. Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

Головуючого судді: Борко А.Л.

При секретарі: Кузиченко С.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розгляну у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона цивільну справу за позовом Херсонського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_3 про розірвання кредитної угоди та визнання недійсним договору іпотеки земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив суд, розірвати кредитну угоду від 15.12.2004 р. № 2112200400341, укладену між Херсонським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_3 та визнати недійсним договір іпотеки земельної ділянки від 15. 12.04 р. № 3493 укладений між Херсонським регіональним управлянням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_3 , та стягнути зі ОСОБА_3 всі судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Суд дослідив матеріали справи , заслухав пояснення сторін та прийшов до наступних висновків та відповідних їм правовідносин:

Судом встановлено, що 15.11.04 р. між позивачем та АТЗТ «Молодіжний житловий комплекс» було укладено договір про передачу функцій замовника № 2-ІБ.

08.12.04 р. між позивачем, АТЗТ «МЖК» та відповідачем було укладено інвестиційну угоду № 2-ІБ про будівництво житла, згідно зазначених договорів АТЗТ « МЖК» брало на себе обов»язки по організації та виконанню об»ємів робіт по будівництву індивідуального житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 . А також, 08.12.04 укладено додаткову угоду до інвестиційного договору від 08.12.04 р. № 2-ІБ .

Між позивачем та відповідачем було укладено кредитну угоду від 15.12.2004 р. № 2112200400341, предметом якої є надання відповідачу прямого адресного кредиту в сумі 179, 954, 66 грн. на будівництво індивідуального житлового будинку.

Для забезпечення своєчасного виконання зобов»язань за Кредитною угодою було укладено Договір іпотеки земельної ділянки від 15.12. 2004 р., , за яким іпотекодавець-відповідач передав і іпотеку іпотекодержателю-позивачу земельну ділянку площею 09, 1149 га що належить відповідачу на праві власності згідно з Державним актом № ІІІ-ХС 016853, виданого Каланчацькою селищною радою від 09.01.2003 року.

Але, у зв»язку, з низкою об»єктивних обставин забезпечення виконання сторонами умов укладеної Кредитної угоди та рішення про надання кредиту не виявилось можливим. Це було пов»язано в основному з недофінансуванням позивача бюджетів всіх рівнів, крім того, 14.04.2008 р. сторонами було укладено договір про розірвання інвестиційної угоди від 08.12.2004 р. № 2-ІБ та додаткових угод до неї, а також укладено договір про розірвання договору про передачу функцій замовника № 2-ІБ від 15.11.04 р.

Відповідно до банківських виписок по особистому рахунку відповідача власні кошти попереднього внеску у сумі 6 360 грн. були внесені у грудні 2004 р. та відповідно до листа від 24.05.08 р. № 530 були повернуті; кошти у сумі 8147, 77 грн. – внесені у грудні 2005 р. й відповідно до листа від 30.03.2006 р. № 402 були також повернуті. В теперішній час, згідно з останньою банківською випискою ХФ АКБ «Форум» від 30.03.06 р. по особистому розрахунковому рахунку відповідача залишок коштів складає 00,0 грн.

Таким чином, відповідно до ст.. 652 ЦК України позивач наполягає на розірванні кредитної угоди та визнання договору іпотеки земельної ділянки недійсним у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договорів, так як є в наявності всі умови, що на момент укладання договорів сторони виходили з того, що така зміна не настане – відповідач мав право на отримання кредиту, позивач повинен був отримати з Державного бюджету необхідні кошти. Також зміна обставин зумовлена причинами, які позивач не міг усунути внаслідок недофінансування з 2005 року по теперішній час.

Судом встановлено, що позивач для збереження договірних відносин пропонував відповідачу часткову компенсацію відсоткової ставки за кредитом комерційного банку, збільшення розміру кредиту до 242340,00 грн. з здійсненням будівництва господарських будівель за рахунок власних коштів відповідача – кредитні кошти в сумі 242340,00 грн. увійшли до Переліку об»єктів будівництва житла, затвердженого Правлінням Фонду 12.06.08 р. протокол № 14, збільшення суми кредиту за рахунок залишку суми коштів і межах кошторисних призначень, на яку не взято зобов»язань в розмірі 198269, 82 грн. з можливістю докредитації.

Але відповідач відмовився від наданих пропозицій.

На думку суду, виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін – виконання договору Позивачем тягне за собою здійснення видатків, які мають проводитися за наявності відповідного бюджетного призначення, що встановлюються Законом про Державний бюджет та Бюджетним кодексом України( п.8 Положення про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництва, затв. Постановою КМУ від 26.10.2000 р. № 1604).

Відсутність фінансування, що виникло не з вини Позивача, а за рішенням державних органів, унеможливлює виконання кредитної угоди.

Для розірвання договору не потрібно визначити справедливий розподіл між сторонами витрат, понесених у зв»язку з виконанням цього договору – кошти з бюджету для надання кредиту позивачеві не надані, власні кошти відповідачу повернуто за його заявами.

Таким чином, відповідно до ст.. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 214, 652, 1056 ЦК України, ст.. ст.. 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позов Херсонського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_3 про розірвання кредитної угоди та визнання недійсним договору іпотеки земельної ділянки задовольнити.

Розірвати кредитну угоду від 15.12.2004 р. № 2112200400341, укладену між Херсонським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_3 .

Визнати недійсним договір іпотеки земельної ділянки від 15. 12.04 р. № 3493 укладений між Херсонським регіональним управлянням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_3 .

Стягнути зі ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 16 грн. на р/р 26000301000976 в ХФ АКБ «Форум» м. Херсона, МФО 342252 ХРУ ДСФУ «ДФСМ ЖБ» ЄДРПОУ 25645436.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: А.Л. Борко