№ 36968416, 29.01.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Справа № 922/3647/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М.,суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є.(доповідач у справі)розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4на постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року Господарського суду Харківської області від 12.09.2013 рокуу справі№ 922/3647/13за позовом доОСОБА_4 Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика"проСтягнення 50 926,04 грн.за участю представників сторін: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Гр. ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" (далі - відповідач) про стягнення 50 926,04 грн. затримку розрахунку при звільненні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2013 року (суддя Суслова В.В.) припинено провадження у справі № 922/3647/13.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 (судді: Здоровко Л. М. - головуючий, Плахов О. В., Шутенко І.А.) ухвалу господарського суду Харківської області від 12.09.2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з 31.08.2012 року по 30.05.2013 року в сумі 50926,04 грн.

Також судами встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2013 року порушено провадження у справі № 922/1226/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика".

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" опубліковано в газеті "Голос України" №72 від 13.04.2013 року.

Припиняючи провадження у справі № 922/3647/13 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика", суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив виключно з того, що вимога позивача про стягнення середнього заробітку в окремому позовному провадженні не відповідає належному способу захисту, тому розгляд вказаної вимоги неможливий поза межами справи про банкрутство.

Однак з висновками судів попередніх судових інстанцій не можна погодитись із таких підстав.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Також відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, як-от: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника. Дана норма кореспондується з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України.

За положеннями п. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Отже справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та розглядаються, як і справи у спорах боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника у позовному провадженні, а заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (стаття 20 Закону); заяви щодо відшкодування збитків у зв'язку з відмовою керуючого санацією від правочину (договору); заяви щодо порушення сторонами умов правочинів (договорів), вчинених згідно з планом санації (частини десята, одинадцята статті 28 Закону); спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна (частина восьма статті 44 Закону) розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство.

Тому колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (остання частина ст. 16 ГПК України) та розглядаються у позовному провадженні - на відміну від заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), тому судами попередніх інстанцій було прийнято передчасне рішення про припинення провадження у справі, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та неправильним застосуванням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 12.09.2013 року у справі № 922/3647/13 скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий Б. М. Поляков

Судді В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич