№ 369503, 18.01.2007, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2007 р.

№ 1/174-14/29

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Рибака В.В.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

ВАТ “Електрон Банк”

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2006 року

у справі господарського суду

Львівської області

за позовом

ВАТ “Електрон Банк”

до

ТОВ “Парфумерно-косметичний комбінат “РОСО”

про

стягнення заборгованості по кредитному договору,

В засіданні взяли участь представники

- позивача:

Лавринович В.О., Шиянюк М.В.,

- відповідача:

не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2006 року ВАТ “Електрон Банк” звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ “Парфумерно-косметичний комбінат “РОСО” про стягнення суми неповернутого кредиту в розмірі 3528160,15 грн. та 2727095,76 грн. пені за порушення зобов’язань по кредитному договору № КР21022 від 05.03.1003 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.03.2006 року, на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі № 1/174-14/29 зупинено до вирішення господарським судом Львівської області справи № 1/33-20/16 за позовом ТОВ “Парфумерно-косметичний комбінат “РОСО” до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец”юст” Міністерства юстиції України в особі Львівської філії, 3-ті особи ВАТ “Електрон Банк”, ТОВ “ЕлітМетал” про визнання недійсним публічних торгів.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2006 року ухвалу місцевого господарського суду від 21.03.2006 року залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Доповідач: Черкащенко М.М.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами ВАТ “Електрон Банк” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2006 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 21.03.2006 року скасувати.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 05.03.2003 року між ВАТ “Електрон Банк” та ТОВ “Парфумерно-косметичний комбінат “РОСО” укладено кредитний договір № КР 21022, згідно якого позивач відкриває відповідачу кредитну лінію на суму 1500000,00 доларів США. Додатками до укладеного договору ліміт кредитної лінії збільшено сторонами до 2320000,00 доларів США.

В забезпечення виконання зобов’язання по кредитному договору, 25.06.2004 року між ВАТ “Електрон Банк” та ТОВ “Парфумерно-косметичний комбінат “РОСО” укладено іпотечний договір. Предметом іпотеки, згідно договору є майновий комплекс заводу скловиробів “РОСО”, що знаходиться в місті Буську по вул. В. Івасюка, 3.

У зв’язку з неналежним виконанням ТОВ “Парфумерно-косметичний комбінат “РОСО” умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, 13.01.2005 року державним нотаріусом вчинено нотаріальний напис на іпотечному договорі.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановою № 73/12 від 16.02.2005 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису 13.01.2005 року про стягнення заборгованості по кредитному договору від 05.03.2003 року забезпеченою іпотекою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.01.2006 року Львівською обласною філією СПД “Укрспец”юст” було реалізовано на публічних торгах майновий комплекс заводу скловиробів “РОСО”, що знаходиться в місті Буську по вул. В. Івасюка, 3 за 13557000,00 грн.

Від реалізації майна, позивачу надійшли кошти в сумі 11950158,29 грн., які частково погасили заборгованість відповідача по кредитному договору.

На підставі ст. 47 Закону України “Про іпотеку”, згідно якої іпотекодержатель має право отримати решту суми з іншого майна боржника у порядку встановленому законом, у разі, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки не покриває його вимоги, позивачем було подано позов про стягнення решти суми заборгованості відповідача по кредитному договору. Зазначений позов є предметом розгляду по даній справі.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що на розгляді у господарському суді Львівської області знаходиться справа № 1/33-20/16 за позовом ТОВ “Парфумерно-косметичний комбінат “РОСО” до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец”юст” Міністерства юстиції України в особі Львівської філії, 3-ті особи ВАТ “Електрон Банк”, ТОВ “ЕлітМетал” про визнання недійсним публічних торгів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті підготовки та проведення публічних торгів належне ТОВ “Парфумерно-косметичний комбінат “РОСО” майно –майновий комплекс заводу скловиробів “РОСО”, що знаходиться в місті Буську по вул. В. Івасюка, 3, реалізоване відповідачами за заниженою ринковою вартістю.

Враховуючи, що результати розгляду справи № 1/33-20/16 безпосередньо впливають на розгляд спору у даній справі, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про зупинення провадження у справі на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, оскаржувана постанова Львівського апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2006 року у справі № 1/174-14/29 залишити без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді: В. Рибак

М. Черкащенко