Решение № 36939344, 27.01.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.14р. Справа № 904/9249/13

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

до відповідач-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до відповідач-2: Публічного акціонерного товариства "АЛЧЕВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 3325,56 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та Публічного акціонерного товариства "Алчевськкокс" збитків у сумі 3325,56 грн., заподіяних несхоронним перевезенням вантажу, а також сплаченого судового збору.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачами не забезпечено збереження вантажу під час його перевезення, внаслідок чого у вагоні № 67865600, що надійшов для нього 22.07.2013 року на станцію Запоріжжя-Ліве за залізничною накладною № 49347008, була встановлена недостача 5000 кг коксового дріб'язку, про що було складено комерційний акт АА № 010221/737 від 22.07.2013 року.

У якості правових підстав позовних вимог позивач посилається на нормативні вимоги ст.ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 22, 623, 920, 924 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи, 16.12.2013 року та 13.01.2014 року від позивача надійшли клопотання, у яких він підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розглянути справу без участі його представника (а.с. 29, 57 том 1).

У відзиві на позов Державне підприємство "Придніпровська залізниця" проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог відносно нього. При цьому зазначає, що відповідальність має покладатись на вантажовідправника, оскільки відповідно до акту про технічний стан вагону № 234 від 18.07.2013 року вагон № 67865600 технічно справний, проте виявлено нещільне прилягання кришок другого та шостого люків до армувальних листів поперечних балок, маються зазори 15-20х2-3 см, внутрішнє закладення папером, зовнішнє закладення дрантям. Тобто, відправник не дотримав вимог статті 31 Статуту залізниці України, пунктів 5 та 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, не підготував вагон до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив належних та достатніх заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування. Крім того, спірний вагон не подавався вантажовідправнику залізницею під навантаження у розумінні частини першої статті 31 Статуту залізниці України, оскільки відповідно до пам'яток про подавання та забирання вагонів № 2679 від 15.07.2013 року та № 9584 від 17.07.2013 року вагон №67865600 був зданий залізниці до перевезення після здвоєної операції. Тобто, був повторно завантажений після попереднього вивантаження відправником, що виключає відповідальність залізниці за нестачу вантажу (а.с. 45 - 47 том 1).

Публічне акціонерне товариство "Алчевськкокс" у письмовому відзиві позовні вимоги не визнає та просить відмовити у позові відносно нього. Посилаючись на статті 110, 113 Статуту залізниць України, відповідальною за нестачу вантажу при перевезенні вважає залізницю (а.с. 34-35 том 1).

17.12.2013 року та 27.01.2013 року від Публічного акціонерного товариства "Алчевськкокс" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Розгляд справи судом призначався на 19.12.2013 року, 16.01.2014 року та 27.01.2014 року.

Неявка представників сторін у судові засідання за вказаних обставин не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 27.01.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2013 року зі станції Коммунарськ Донецької залізниці до станції Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці за залізничною накладною № 49347008 у напіввагоні № 67865600 було здійснено відправлення на адресу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - Позивач) дріб'язку коксового (0х10 мм) у вологому стані, завантаженого з "шапкою" та маркованого двома смугами вапняком. Вантаж завантажений вантажовідправником - Публічним акціонерним товариством "Алчевськкокс" (далі - Відповідач-2), повне найменування якого згідно зі статутом та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - Публічне акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод" (а.с. 37 - 41 том 1).

22.07.2013 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складений комерційний акт № 010221/737, відповідно до якого проведено переважування вантажу на справних електронних вагонних вагах вантажоодуржувача 39/2Е, повірених 06.04.2013 року. Згідно документу значиться вага нетто: 52 050 кг., тара: 23 100 кг. Фактично виявилась вага брутто: 70150 кг, тара з документа 23100 кг, нетто - 47050, що менше ваги, вказаної в документі на 5 000 кг. У комерційному відношенні навантаження шапкою вище рівня бортів на 20 см, вантаж маркований вапняком двома поздовжніми смугами. Маркування порушене, є воронкоподібні поглиблення зліва по ходу потягу над 2, 3 люками 250х200х100 см, над 5 та 6 люками 120х120х60 см. На деталях вагону наявні застарілі сліди протікання вантажу. У технічному стані вагон справний про що складений акт форми ГУ 106 № 131 від 22.07.2013 року. Також встановлено нещільне прилягання кришок 2-го та 6-го люків до армувальних листів поперечних балок, зазори довжиною 15-20 см, шириною 2-3 см, внутрішнє закладення папером, зовнішнє закладення дрантям. Вагон бездверний, люки закриті, протікання немає. При повторному переважуванні комісією результат не змінився (а.с. 13 том 1).

Комерційний акт складений згідно з Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334 (зареєстр. в МЮ України 08.07.2002 р. за № 567/6855).

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу та просить стягнути її з належного відповідача, проти чого відповідачі заперечують, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

За частиною першою статті 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Водночас, частиною п'ятою статті 31 Статуту залізниць України встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Згідно з залізничною накладною № 49347008 завантаження вантажу у напіввагон №67865600 здійснювалось вантажовідправником - відповідачем-2, тому відповідно до частини п'ятої статті 31 Статуту залізниць України придатність зазначеного напіввагону до перевезення вантажу у комерційному відношенні повинен був визначити саме він.

Частиною третьою статті 308 Господарського кодексу України передбачено, що вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Частина третя статті 32 Статуту залізниць України містить аналогічне за змістом нормативне положення, відповідно до якого відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до пункту 4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (далі - Правила перевезення вантажів), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542, можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, розмір яких не перевищує 13 мм, визначається відправником.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Із комерційного акту АА № 0102221/737 від 22.07.2013 року та акту № 131 від 22.07.2013 року про технічний стан вагону вбачається, що напіввагон № 67865600 у комерційному відношенні був непридатний до перевезення вантажу з огляду на наявні зазори. Крім того заактована й наявність технічного недоліку напіввагону у вигляді нещільного прилягання кришок 2-го та 6-го люків до армувальних листів поперечних балок. Однак, вказаний напіввагон був прийнятий відправником - відповідачем-2, хоча відповідно до частини першої статті 917 Цивільного кодексу України він мав право відмовитися від нього як від непридатного для перевезення вантажу. Прийнявши вказаний напіввагон, наявні зазори, які значно перевищують розмір коксового дріб'язку, були затулені ним папером та дрантям, що не є надійним, достатнім та необхідним захистом від його видування та просипання під час перевезення.

Абзацом третім пункту 3.9. роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (в редакції від 29.09.2008 року № 04-5/225) передбачено, що у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника за винятком випадків, коли технічна несправність мала прихований характер.

Несправність напіввагону № 67865600 не мала прихованого характеру, а була очевидною, відправник бачити її міг, що відображено у вказаних комерційному акті та акті про технічний стан вагону.

Згідно з приписами статей 110, 113, 114 Статуту залізниць України та статей 306, 314, 315 Господарського кодексу України, залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу і, як перевізник, відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної вартості вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від неї причин.

Підпунктом 2 пункту "е" статті 111 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція).

Із наданих відповідачем-1 пам'яток ф. ГУ-45 № 2679 від 15.07.2013 року (а.с. 51 том 1) та № 9584 від 17.07.2013 року (а.с. 52 том 1) вбачається, що спірний напіввагон не подавався залізницею відправнику під навантаження в порожньому стані, а був завантажений відправником - відповідачем-2 повторно після вивантаження попереднього вантажу, що прибув на його адресу, тобто мало місце виконання відправником здвоєної операції.

За вказаних обставин відповідальність відповідача-1 за недостачу вантажу у напіввагоні №67865600, що перевозився за залізничною накладною № 49347008, відсутня.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеній у постанові від 01.11.2012 року у справі № 3/5005/3555/2012.

З огляду на викладене, позов до відповідача-1 задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За встановлених обставин відповідальність за нестачу спірного вантажу повинен нести відповідач-2 - Публічне акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод".

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту залізниць України).

При розрахунку суми збитків у сумі 3325,56 грн. від нестачі вантажу позивач врахував: встановлену відповідно до комерційного акта нестачу - 5000 кг; 2% його природної втрати ваги - 1041 кг (52050 кг х 2% = 1041 кг), встановленого пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (зареєстровано в МЮ України 24.11.2000 р. за № 862/5083); вартість вантажу у сумі 700 грн. 00 коп. (без ПДВ) за 1 тонну, що відповідає рахунку відправника № 1723 від 18.07.2013 року.

Перевіркою правильності розрахунку порушень не встановлено.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір у сумі 1720,50 грн. покладається на відповідача-2.

Керуючись статтями 4, 32 - 34, 36, 43 - 44, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" (94200, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Красних партизан, 1, ідентифікацційний код 00190816) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжський металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, ідентифікаційний код 00191230) збитки від недостачі вантажу у суміі 3 325,56 грн. та судовий збір у сумі 1 720,50 грн.

У позові до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.02.2014 року.

Суддя І.І. Колісник