Постановление суда № 36934705, 03.02.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/487/14 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарьова С.П.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2014 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2013 року у справі за позовом Комунального підприємства «Дніпрорудненські теплові мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року КП «Дніпрорудненські теплові мережі» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначало, що КП «Дніпрорудненські теплові мережі» надає відповідачу теплову енергію. Тарифи на послуги централізованого опалення для підприємства позивача затвердженні рішенням виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради від 15.04.2008 року № 81 та складають 1,52 грн. за 1 квадратний метр загальної площі приміщення, а також рішенням виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради № 06 від 19.01.2010 року, що складає 1,65 грн. за 1 кв.м. опалювального приміщення абонентської плати та 4,27 грн. за 1 кв. метр опалювального приміщення, від 17.08.2010 року № 203 - 2,19 грн. за 1 кв. м. опалювального приміщення абонентської плати та 6,12 грн. за 1 кв. метр опалювального приміщення.

Тарифи на послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання затверджені наступними рішеннями виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради:

- рішенням від 06.10.2006 р. № 302 у розмірі 0,20 грн. за 1 кв.м загальної площі в місяць (введено в дію з 15.10.2006 року);

- рішенням від 24.11.2009 р. № 313 (зі змінами) у розмірі 0,22 грн. за 1 кв.м загальної площі в місяць за технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, розмір тариф на послуги з поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання розраховано для кожного будинку окремо (введено в дію з 01.01.2010 року);

- рішенням від 21.09.2010 р. № 236 у розмірі 0,14 грн. за 1 кв.м загальної площі в місяць за поточний ремонт внутрішньо будинкових систем теплопостачання (введено в дію з 01.12.2011 року);

- рішенням від 25.10.2011 р. № 191, що встановлює тариф на послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання в розмірі 0,32 грн. за 1 кв. м загальної площі в місяць для населення житлового будинку АДРЕСА_1 (введено в дію з 01.01.2011 року).

В квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований та проживає відповідачка ОСОБА_3

Відповідно до п. 18 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 встановлено, що розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати послуг є календарний місяць, плата за який вноситься не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Відповідачка не сумлінно виконує свої зобов'язання, затримуючи строки оплати. За період з 01.10.2009 року по 31.08.2012 року сума боргу за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення складає 1957 грн. 43 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, просило суд, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1957,43 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 214,60 грн.

Заочним рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто ОСОБА_3 на користь КП «Дніпрорудненські теплові мережі» заборгованість у сумі 1957,43 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 214,60 грн., а також всього витрати пов'язані з викликом відповідачки до суду через засоби масової інформації в розмірі 300 грн., а всього 2472,03 грн.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач зареєстрована як така особа, що постійно проживає за адресою АДРЕСА_1, фактично отримує послуги з теплопостачання, що не оспорюється самою відповідачкою. Тому відповідач має обов'язок по оплаті наданих послуг відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Розміри тарифів по оплаті теплопостачання встановлені відповідними рішеннями Дніпрорудненської міської ради.

При здійсненні розрахунку позивач зазначив, що будинок відповідачки обладнаний лічильником теплової енергії, а оплата щодо кожного мешканця визначається з огляду на розмір займаної кожним мешканцем загальної опалювальної площі.

Такий розрахунок міститься в справі, посилання відповідача на те, що в розрахунку відсутні показники лічильника є безпідставним, оскільки з розрахунку вбачається, що одиницею виміру є розмір житлової площі з зазначенням розміру нарахувань.

Також не підтверджені відповідними доказами посилання апелянта на те, що постачання тепла здійснювалося у перевищених розмірах без будь-якої потреби, що призводило до перегріву та обумовило завищення оплати.

Натомість за ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім зазначеного, відповідач посилалася на те, що з нею не укладений договір на теплопостачання, а тому немає підстав вважати, що вона зобов'язана сплачувати послуги у розмірі, визначеному позивачем.

Разом з тим, пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2013 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: