Решение № 36929512, 30.01.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

30.01.2014 р. Справа № 907/1309/13

За позовом Державного підприємства „Поліграфічний комбінат „Україна" по виготовленню цінних паперів", м. Київ

до відповідача Відділу охорони здоров'я Рахівської районної державної адміністрації, м. Рахів

про стягнення 1 893 грн. 77 коп., в тому числі 1 800 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 60 грн. 78 коп. пені та 32 грн. 99 коп. три відсотки річних (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники:

Позивача -

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Державним підприємством „Поліграфічний комбінат „Україна" по виготовленню цінних паперів", м. Київ заявлено позов до відповідача Відділу охорони здоров'я Рахівської районної державної адміністрації, м. Рахів про стягнення 1 906 грн. 79 коп., в тому числі 1 800 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 73 грн. 80 коп. пені та 32 грн. 99 коп. три відсотки річних.

Позивач на адресу суду надіслав заяву № 02/153 від 24.01.2014 року про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просить суд стягнути з відповідача суму 1 893 грн. 77 коп., в тому числі 1 800 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 60 грн. 78 коп. пені та 32 грн. 99 коп. три відсотки річних, враховуючи здійснення перерахунку пені. Просить задоволити позов в повному обсязі з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору № 16/ЦП-13/253 від 29.03.20013 року, а саме не оплатив за поставлену продукцію (бланки документів суворої звітності) в розмірі 1 800 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача 60 грн. 78 коп. пені (п. 7.4. договору) та 32 грн. 99 коп. три проценти річних (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідачем на адресу суду засобами факсимільного зв'язку надіслано письмові пояснення № 133/01-18 від 29.01.2014 року, в яких стверджує про те, що для виконання своїх зобов'язань надав відповідні документи для оплати в Управління ДКС України в Рахівському районі, однак враховуючи відсутність коштів і виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 1 800 грн. Крім того, надіслав заяву № 132/01-18 від 29.01.2014 року, в якій позовні вимоги визнає та просить суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

29.03.2013 року між Державним підприємством „Поліграфічний комбінат „Україна" по виготовленню цінних паперів" (виконавець) та Відділом охорони здоров'я Рахівської районної державної адміністрації (замовник) був укладений договір № 16/ЦП-13/253, відповідно до умов якого виконавець (позивач) взяв на себе зобов'язання виготовити бланки документів суворої звітності (спеціальні рецептурні бланки ф.№ 3) в кількості 3 000 прим. (продукцію) та поставити їх згідно зі специфікацією (додаток № 1 до Договору) замовнику (відповідачу), а замовник (відповідач) взяв на себе зобов'язання прийняти продукцію та сплатити її вартість. Виконавець (позивач) виготовляє продукцію відповідно до розробленої Міністерством фінансів України (Держзнак) технологічної специфікації та схеми захисту (п. 2.1. Договору). Вивезення продукції зі складу виконавця (позивача) здійснюється засобами замовника (відповідача) та за його рахунок (п. 5.3. Договору).

Розділом 6 договору сторонами передбачено, що вартість продукції на момент укладення договору згідно зі специфікацією (додаток № 1 до договору) становить 1 800 грн., у т.ч. ПДВ - 300 грн. Протягом 10 - ти календарних днів від дати отримання продукції замовник (відповідач) здійснює оплату в розмірі 100% - у сумі 1 800 грн., у т.ч. ПДВ - 300 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до договору № 16/ЦП-13/253 від 29.03.2013 року, видаткової накладної № 128/13 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 30.04.2013 року та акту приймання - передачі продукції від 30.04.2013 року позивачем було виготовлено та передано відповідачу продукцію (спеціальні рецептурні бланки ф.№ 3) на суму 1 800 грн. Однак, замовник (відповідач) не здійснив оплату за отриману продукцію, в зв'язку з чим в нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1 800 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, не оплатив повну вартість поставленої йому продукції в розмірі 1 800 грн. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 1 800 грн. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не заперечені та визнані.

Згідно з ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 1 800 грн. заборгованості за поставлену продукцію.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені в розмірі 60 грн. 78 коп.

Пунктом 7.4. договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати, відповідно до п. 6.2. договору, замовник (відповідач) сплачує виконавцю (позивачу) пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, складає 60 грн. 78 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України одна сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання, на вимогу другої сторони зобов'язана сплатити три проценти річних від простроченої суми. Сума трьох процентів річних за період прострочки складає 32 грн. 99 коп., підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію, пені та трьох процентів річних документально доведеними та обґрунтованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 720 грн. 50 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 204, 525 526, 549, ч. 2 ст. 625, ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відділу охорони здоров'я Рахівської районної держаної адміністрації, м. Рахів, вул. Карпатська, 1 (код ЄДРЮОФОП 34815936) на користь Державного підприємства „Поліграфічний комбінат „Україна" по виготовленню цінних паперів", м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44 (код ЄДРЮОФОП 16286441) суму 1 893 (Одна тисяча вісімсот девяносто три гривень) грн. 77 коп., в тому числі 1 800 (Одна тисяча вісімсот гривень) грн. заборгованості за поставлену продукцію, 60 (Шістдесят гривень) грн. 78 коп. пені та 32 (Тридцять дві гривень) грн. 99 коп. три відсотки річних, а також суму 1 720 (Одна тисяча сімсот двадцять гривень) грн. 50 коп. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.02.2014 року

Суддя Пригара Л.І.