Постановление суда № 36906009, 19.12.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/4150/2013 Головуючий в І інстанції Гаврилов Д.В.

Категорія 55 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року грудня місяця 19 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П. Ігнатенко П.Я.При секретарі:Калюжному О.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Суворовського районного суду міста Херсона від 01 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Інвест-Строй» про розірвання договору на дольову участь у будівництві та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Кредо-Інвест-Строй» про розірвання договору на дольову участь у будівництві та стягнення коштів, який ухвалою судді Суворовського районного суду м.Херсона від 21 жовтня 2013 року було залишено без руху.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м.Херсона від 01 листопада 2013 року вказану вище позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі ч.2 ст.121 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу від 01 листопада 2013 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм процесуального права; спірні правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», згідно до якого споживачі звільняються від сплати судового збору.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність оскарженої ухвали вимогам цивільного процесуального закону, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи поданий позов, суддя виходив з того, що позивач не усунув недоліки заяви, зазначені в ухвалі суду від 21 жовтня 2013 року, а саме: не зазначив ціну позову та не надав доказів сплати судового збору, що розраховується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.

Проте до такого висновку суд прийшов, допустивши порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

За правилом п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Кредо-Інвест-Строй» з метою захисту своїх прав як споживача у правовідносинах між будівельною компанією і громадянином щодо будівництва житла для власних потреб, обґрунтовуючи свої вимоги з посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів».

Верховний Суд України здійснив аналіз судової практики розгляду цивільних справ про захист прав споживачів з метою забезпечення однакового застосування законодавства у вирішенні справ зазначеної категорії (2009-2012 рр.), згідно якого Закон України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини, що не врегульовані спеціальним законом. Договори громадян з організаціями, що залучають грошові кошти для будівництва житла, хоча й мають різні найменування (підряду, дольової участі у будівництві, спільної діяльності, купівлі-продажу з розстроченням платежу, відступлення права вимоги, інвестування у нерухомість та управління майном тощо), але предмет договору й умови - практично однакові: замовлення на будівництво житла для власних потреб.

Спеціальний закон, а саме Закон України «Про інвестиційну діяльність» на спірні правовідносини не поширюється, що відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 листопада 2012 року у справі №6-101цс12.

Враховуючи, що п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, висновок про те, що цей Закон не регулює правовідносини між будівельною компанією й громадянами щодо будівництва житла для власних потреб, є помилковим.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Проте суд першої інстанції на вказані вимоги нормативних актів та роз'яснення Верховного Суду України уваги не звернув і дійшов хибного висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами не регулюються нормами Закону України «Про захист прав споживачів».

За таких обставин, висновок суду про залишення без руху та повернення позову без врахування Закону України «Про захист прав споживачів», нормами якого позивач обґрунтовує свої позовні вимоги є помилковим, а вимога сплатити судовий збір суперечить ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду міста Херсона від 01 листопада 2013 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: