Решение № 36897727, 28.01.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.14р. Справа № 904/4/14За позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

До відповідача: державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 5 125 985,43грн. Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Вознюк Є.В., довіреність №14-61 від 22.03.2013 року, головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи

Від відповідача: Власенко Н.В., довіреність №107/01 від 13.01.2014р., спеціаліст першої категорії з претензійно-позовної роботи

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" , м. Київ, звернулося до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг:

- три відсотки річних в сумі 2 134 436,04грн.;

- пеню у розмірі 2 991 549,39грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 12/1002/2-БО-2 від 05.07.2012 року в частині своєчасної оплати природного газу за період з жовтня по грудень 2012 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 120 226 721,53 грн. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2013р. у справі №904/7653/13 стягнуто з державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, основний борг у сумі 120 226 721,53 грн., збитки від інфляції у сумі 340 502,42 грн., 3% річних в сумі 1 180 541,88 грн. за період з 14.11.2012р. по 23.04.2013р. Відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати за поставлений газ належним чином відповідно до умов договору та рішення господарського суду від 07.11.2013р. в частині сплати основного боргу, внаслідок чого заборгованість продовжувала існувати з 24.04.2013р. по 25.11.2013р. Оскільки станом на 25.11.2013р. зобов'язання щодо оплати за поставлений газ не виконано належним чином, позивачем донараховно за невиконання договірних зобов'язань по оплаті за поставлений природний газ 3% річних в сумі 2 134 436,04грн. за загальний період з 24.04.2013р. по 25.11.2013р. та пеню у розмірі 2 991 549,39грн. за загальний період з 24.04.2013р. по 14.07.2013р., а всього - 5 125 985,43грн.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, просить зменшити розмір 3% річних відповідно до наданого контррозрахунку та відмовити в стягненні пені в повному обсязі. Відповідач посилається на те, що ухвалою господарського суду про порушення провадження у справі №Б15/69/05 про банкрутство державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" 07.04.2005 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно зі статтею 1 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів. Наведене є підставою для відмови у задоволенні вимоги про стягнення пені.

У судовому засіданні 28.01.2014р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2013р. у справі №904/7653/13 стягнуто з державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ основний борг у сумі 120 226 721,53 грн., збитки від інфляції у сумі 340 502,42 грн., 3% річних в сумі 1 180 541,88 грн. за період з 14.11.2012р. по 23.04.2013р. В іншій частині позову - відмовлено.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2013р. у справі №904/7653 встановлено, що 05 липня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (покупець) був укладений договір № 12/1002/2-БО-2 купівлі-продажу природного газу, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ) на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.08.2012 року по 31.12.2012 року газ обсягом до 13 166,0 тис.м3, у тому числі: у серпні 2012 року - 13,000 тис.м3, у вересні 2012 року - 39,000 тис.м3, у жовтні 2012 року - 2 214,000 тис.м3, у листопаді 2012 року - 4 625,000 тис.м3, у грудні 2012 року - 6 275,000 тис.м3.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє у частині поставки газу з 01.08.2012 року до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4 договору).

Сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу за договором № 12/1002/2-БО-2 купівлі-продажу природного газу від 05.07.2012 року: від 25.12.2012 року за жовтень 2012 року на суму 20 153085,64 грн. (за природний газ - 18 567 723,54 грн., транспортування природного газу - 1 585 362,10 грн.), від 25.12.2012 року за листопад 2012 року на суму 39 868 247,80 грн. (за природний газ - 36 731 973,28 грн., транспортування природного газу - 3 136 274,52 грн.), від 28.02.2013 року за грудень 2012 року на суму 60 205 388,09 грн. (за природний газ - 55 469 272,63 грн., транспортування природного газу - 4 736 115,46 грн.), всього на суму 120 226 721,53 грн. (копії вказаних актів знаходяться в матеріалах справи - а.с. 15, 16, 17).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів за умови їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений газ належним чином відповідно до умов договору та рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/7653/13 від 07.11.2013р. в частині основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача три відсотки річних в сумі 2 134 436,04грн. за період з 24.04.2013р. по 25.11.2013р., та пеню у розмірі 2 991 549,39грн. за загальний період з 24.04.2013р. по 14.07.2013р., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В установлений договором строк зобов'язання по оплаті поставленого газу відповідачем не виконано.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право, крім суми заборгованості, стягнути з відповідача (покупця) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За несвоєчасну оплату природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 2 991 549,39грн. за загальний період з 24.04.2013р. по 14.07.2013р. (по кожному акту окремо).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2005 року порушено провадження у справі № Б15/69/05 про банкрутство державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до положень статті 1 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Разом із тим Закон визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною четвертою статті 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, наведена норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення.

Виходячи зі змісту Закону, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2005 року порушено провадження у справі № Б15/69/05 про банкрутство державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", позовні вимоги про стягнення пені у сумі 2 991 549,39грн. за період з 24.04.2013р. по 14.07.2013р. задоволенню не підлягають.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 01.10.2013 року у справі №28/5005/3240/2012, що є обов'язковим для застосування господарським судом відповідно до статті 11128 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох відсотків річних здійснений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, отже вимога про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 2 134 436,04грн. за загальний період з 24.04.2013р. по 25.11.2013р., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Суд відхиляє доводи відповідача щодо невірного визначення позивачем розміру трьох відсотків річних за один день та необхідності при проведення розрахунку трьох відсотків обмежувати денну ставку розміром - 0,0082%, оскільки діючим законодавством таке обмеження не передбачене.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 2 134 436,04грн. - 3% річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 42 688,72грн. (2 134 436,04грн. х2%) грн. покладається на відповідача (пропорційно розміру задоволених вимог).

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ідентифікаційний код 00130850) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 3% річних у сумі 2 134 436,04грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 42 688,72грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 29.01.2014р.