Решение № 368732, 21.11.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа №22-10377 Категорія 21

Головуючий 1 інстанції - Карабан І.І. Доповідач -Бабенко П.М.

РІШЕННЯ іменем України

21 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - Пономарьової О.М.

судців: Бабенка П.М...Кіянової С.В.

при секретарі- Баклановій Ю.В..

за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровську Донецької області на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 18 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на його користь на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з профзахворюванням, в сумі 60 000 грн., обґрунтовуючи позов тим, що він під час виконання трудових обов'язків на шахті «Комсомолець Донбасу» 18.09.04 року отримав каліцтво, втратив 60% професійної працездатності, чим йому спричинено моральну шкоду.

За рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 18 вересня 2006 року позов задоволено частково, на користь позивача з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн., стягнуто з відділення Фонду на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи 1,50 грн., витрати по сплаті судового збору віднесено на рахунок держави.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у відшкодуванні моральної шкоди, посилаючись на те ,що при ухваленні рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.

Зазначив, що суд не врахував, що п.27 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» щодо виплат на відшкодування моральної шкоди потерпілим від нещасного випадку на виробництві або профзахворювання,, що висновком МСЕК не встановлений факт спричинення позивачу моральної шкоди та що позивач не надав суду достовірних доказів спричинення йому моральної шкоди, суд неповно встановив обставини справи ,не надав належної юридичної оцінки доказам у справі, що позивачеві відшкодовується втрачений заробіток та сплачено одноразову допомогу, чим відшкодована моральна шкода

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала.

Позивач заперечував проти задоволення скарги, вважаючи, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду змінити , з таких підстав:

Згідно із ст.ст.21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва.

Відповідно до ст..23 ЦК України та п.З Пленуму Верховного Суду України від 33 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ. Моральна шкода може полягати у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характер}' правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги справедливості та розумності.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції встановив , що позивач перебував в трудових відносинах з ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу»,працюючи механіком експлуатаційної дільниці № 3.

16.09.2004 року при виконанні трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він отримав каліцтво у вигляді сочетанної травми, компресійного перелому ЛІ хребта, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забитих ран верхнього лівого ока, гематому вік рваної рани верхньої губи та інші тілесні ушкодження.

За висновком МСЕК від 10.03.2005 року йому встановлено 60% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності, що підтверджено при повторному огляді у МСЕК 25.05.06 року.

У зв'язку із каліцтвом та втратою працездатності позивач зносив і фізичні та душевні страждання, оскільки постійно відчуває фізичну біль, втрачені здібності потерпілого до активної фізичної праці, обмежені умови праці та відносини з оточуючими його людьми, він вимушений додавати додаткові зусилля для організації сього побуту та постійно лікуватись, відсутня всяка надія на відновлення здоров'я.

Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджені як письмовими доказами ( даними трудової книжки, актом розслідування нещасної о випадку висновками Донецької ОКБП та МСЕК, виписками з лікарняних карток) ,так і поясненнями сторін в судовому засіданні та свідка ОСОБА_3.

За вказаних обставин суд першої інстанції надійшов до правильного висновку вважав про спричинення заподіяння потерпшому вказаним моральної шкоди.

Але визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд не врахував в достатній мірі вимог ст..23 ЦК України та п.З Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року , та визначив розмір відшкодування, який не відповідає характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення його здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також інших обставин, які мають істотне значення , без врахування вимог розумності та справедливості.

Так суд не врахував вину позивача в каліцтві 5%,що встановлено при розслідуванні нещасного випадку, що відповідач відшкодував позивачеві одноразову допомогу, призначив та сплачує щомісячно страхові платежі, чим відшкодовується втрачений заробіток позивача. Крім того, суд не врахував, що позивач продовжує працювати на цій же шахті, але на іншій роботі.

За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідним знизити розмір відшкодування моральної шкоди до 22 000 грн., що є справедливою сатисфакцією для позивача.

Доводи представника відповідача про те ,що оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону

України «Про загальнообов'язкове державне соціальне ст рахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності",тому судові слід було відмовити в задоволенні позову , не заслуговують на увагу, оскільки спірні правовідносини і право позивача на відшкодування виникли до набрання чинності вказаним законом і цей закон зворотної сили не має.

Крім того, до Закону, який передбачає право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, не внесено відповідні зміни і не скасована відповідальність відповідача перед позивачем в частині відшкодування моральної шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги не основані на законі, тому апеляційний суд не приймає їх до уваги.

Апелянтом при поданні апеляційної скарги не сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення справи, у відповідності до вимог п.З ч.З ст. 81 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідним покласти витрати в сумі 1,50 грн. на інформаційно-технічне забезпечення у справі на нього.

Керуючись ст. ст. 21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст..23 ЦК України, ст.303, п.2 ч.1 ст.307 , п.З ст..309 , ст.313-316 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛ И В:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кіровську Донецької області задовольнити частково..

Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 18 вересня 2006 року змінити.

Зменшити розмір стягнутої на користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кіровську Донецької області суми на відшкодування моральної шкоди з 30 000 до 22 000( двадцяти двох тисяч) грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кіровську Донецької області витрати в сумі 1,50 грн. на інформаційно-технічне забезпечення у справі , які перерахувати на рахунок Апеляційного суду Донецької області, ОКПО 02891428, розрахунковий рахунок 35228011000992, МФО 834016 в УДК в Донецькій області, отримувач-Апеляційний суд Донецької області.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в строк два

місяці з дня його проголошення.