Решение № 36872041, 28.01.2014, Хозяйственный суд Закарпатской области

Дата принятия
28.01.2014
Номер дела
907/1223/13
Номер документа
36872041
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Государственный герб Украины

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.2014 Справа № 907/1223/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Холдінг Трейд”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ Фірма Тілара”, м. Рахів

про стягнення 5 388,04 грн. (з урахуванням заяви про уточнення зменшення позовних вимог).

Суддя господарського суду –Кривка В.П.

представники:

Позивача – не з’явився;

Відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Метал Холдінг Хрейд”, м. Київ заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „ Фірма Тілара”, м. Рахів про стягнення 5 388,04 грн. (з урахуванням заяви про уточнення зменшення позовних вимог).

Позовні вимоги було вмотивовано тим, що на підставі видаткових накладних №Ф2-0003038 від 20.06.2013 року та №Ф2-0003234 від 03.07.2013 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар (металопродукцію) на загальну суму 17 388,04 грн., однак свої зобов’язання щодо його оплати останнім виконано було лише частково. Зважаючи на це, позивач просив стягнути суму 10 362,14 грн., заборгованості за товар.

У ході судового розгляду від уповноваженого представника позивача надійшло письмове клопотання в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення позовних вимог з огляду на долучені до матеріалів справи витяги про оплату відповідачем поставленого товару на загальну суму 12 000 грн., і просить стягнути суму основного боргу у розмірі 5 388,04 грн. За таких обставин, суд приймає до розгляду та розглядає зменшені позовні вимоги.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи на адресу вказану позивачем в позові, в т.ч. підтверджено реєстраційними документами - витягом ЄДРПОУ (ухвали суду від 09.12.2013 року,17.12.2013 року та 15.01.2014 року надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією), проте своїми процесуальними правами не скористався: у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами докази та документи не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи,

суд встановив:

Як вбачається з долучених до справи матеріалів в червні 20013 року позивачем було відпущено, а відповідачем прийнято товар (металопродукцію) на суму 9 028,80 грн., що достовірно підтверджується виставленим до оплати рахунком фактурою №Ф2-0007206 від 19.06.2013 року, узгодженою сторонами видатковою накладною №Ф2-0003038 від 20.06.2013 року, довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей №54 від 20.06.2013 року. (а.с. 17,19, 21). Надалі, в липні 2013 року позивачем було відпущено, а відповідачем прийнято товар (металопродукцію) на суму 8 359,24 грн. що достовірно підтверджується виставленим до оплати рахунком фактурою №Ф2-0007672 від 01.07.2013 року, узгодженою сторонами видатковою накладною №Ф2-0003234 від 03.07.2013 року, довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей №56 від 03.07.2013 року. (а.с. 18, 20, 22). Таким чином згідно вказаних видаткових накладних позивачем було відпущено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 17 388,04 грн.

Між тим, за даними позивача, які відповідачем в установленому порядку неспростовні та не заперечені, відповідачем проведено розрахунок за поставлений товар лише частково, на загальну суму 12 000 грн. При цьому, як вбачається з долучених позивачем виписок банку про надходження платежів за відпущений товар, відповідачем було здійснено такий частковий розрахунок двома платежами, а саме 19.06.2013 року на суму 2 800 грн. та 04.07.2013 року на суму 9 200 грн. із зазначенням призначення платежу в обидвох випадках: сплата за металопрокат згідно рах. №Ф2-0007206 від 19.06.2013 року (а.с.23-24). Зважаючи на це, заявник зазначає, що ним проведено зарахування коштів за відпущений товар згідно виставленого до оплати рахунку фактури №Ф2-0007206 - повністю та частково за рахунком фактурою №Ф2-0007672 від 01.07.2013 року, внаслідок чого в останнього утворився борг в сумі 5 388,04 грн. У зв’язку з наявністю боргу позивач звертався до відповідача з листом вимогою щодо погашення зазначеної заборгованості, однак така вимога була залишена без належного реагування заборгованість погашено не було (а.с. 29).

Статтею 11 ЦК України регламентовано, що цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки. Аналізуючи дійсні обставини справи суд дійшов висновку, що цивільні відносини сторін характеризуються, як правовідносини з приводу виникнення зобов’язань внаслідок вчинення правочину купівлі-продажу товару (ст. 655 ЦК України). Згідно зі ст. 509 зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За таких обставин, заявлені вимоги позивача про стягнення суми основного боргу за відпущений товар підтверджені вищезазначеними доказами, пред’явленою вимогою, обумовлені положеннями ст.ст. 11, 509, 526, 692 ЦК України, відповідачем у встановленому порядку не спростовані та не заперечені, тому порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача на його користь 5 388,04 грн. заборгованості за товар.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ Фірма Тілара”, м. Рахів, вул. Мира, 48 (код ЄДРПОУ 37131429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Холдінг Трейд”, м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд,4 (код ЄДРПОУ 37412768) суму 5 388 (п’ять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 04 коп., а також суму 1 720 (Одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2014 року.

Суддя В.Кривка

Предыдущий документ : 36872009
Следующий документ : 36874832