№ 36870831, 22.01.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Справа № 924/233/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мирошниченка С.В.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Рівненської областіна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 р.у справі№ 924/233/13-г господарського суду Хмельницької областіза позовомЗаступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Аграрного фондудоТовариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро"про стягнення 5 689 974,01 грн.

За участю представників:позивача:Проніна О.А.;відповідача:Товмач В.В.;прокурора: Гудименко Ю.В.ВСТАНОВИВ:

20.02.2013 р. Заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Аграрного фонду (далі за текстом: позивач) звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" (далі за текстом: відповідач) про стягнення з останнього 5 689 974, 01 грн., з яких 1 638 280, 89 грн. 20 % штрафу, 573 398, 31 грн. 7 % штрафу, 679 886, 57 грн. пені та 37 029, 64 грн. 3 % за форвардним контрактом № 724 Ф; 1 544 738, 44 грн. 20 % штрафу, 540 658, 44 грн. 7 % штрафу, 641 066, 00 грн. пені та 34 915, 32 грн. за форвардним контрактом № 725 Ф, у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за контрактами.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.04.2013 р. (суддя Заверуха С.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" на користь Аграрного фонду 1 638 280, 89 грн. 20 % штрафу за контрактом № 724 Ф, 1 544 738, 40 грн. 20 % штрафу за контрактом № 725 Ф, 49 148, 43 грн. пені за контрактом № 724 Ф та 46 342, 15 грн. за контрактом № 725 Ф. В решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 р. (колегія суддів у складі: головуючого - Огородніка К.М., суддів Тимошенко О.М., Коломис В.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" задоволено. Рішення господарського суду Хмельницької області від 29.04.2013 р. скасовано в частині задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" судових витрат. Прийнято в цій частині нове рішення. В позові в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" на користь Аграрного фонду 20% штрафу за контрактом № 724 Ф в сумі 1 638 280, 89 грн., 20% штрафу за контрактом № 725 Ф в сумі 1 544 738, 40 грн., пені в сумі 49 148, 43 грн. за контрактом № 724 Ф, пені в сумі 46 342,15 грн. за контрактом № 725 Ф відмовлено. В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 29.04.2013 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Заступник прокурора Рівненської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити без змін рішення господарського суду Хмельницької області від 29.04.2013 р.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 24.05.2012 р. між державною спеціалізованою бюджетною установою Аграрний фонд (покупець) в особі брокера-покупця Кириченка В.М., та сільськогосподарським товаровиробником зерна Товариством з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" (продавець) в особі брокера-продавця Підкоморної В.О. брокерської контори № 200 Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні технології ЕТП укладено аналогічні за змістом форвардні біржові контракти на закупівлю аграрним фондом зерна № 724 Ф та № 725 Ф (контракти).

Вказані контракти відрізняються лише предметом контракту та вартістю товару.

Так, відповідно до п. 1.1 контракту № 724 Ф в порядку та на умовах даного контракту продавець передає покупцю у власність товар: пшеницю м'яку 2 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010 (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Ціна за одиницю товару (тонну) на базисі поставки: 1909,00 грн. Вартість товару всього 8 191 404,46 грн., в тому числі ПДВ 1 365 234, 08 грн. (п.п. 1.5, 1.6 контракту № 724 Ф).

Згідно п. 1.1 контракту № 725 Ф в порядку та на умовах даного контракту продавець передає покупцю у власність товар: пшеницю м'яку 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010 (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Ціна за одиницю товару (тонну) на базисі поставки: 1800,00 грн. Вартість товару всього 7 723 692,00 грн., в тому числі ПДВ 1 287 282,00 грн. (п. п. 1.5, 1.6 контракту № 725 Ф).

Підставою звернення до суду прокурор вказує невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" зобов'язань за вказаними біржовими контрактами.

Приймаючи рішення від 29.04.2013 р. про часткове задоволення заявлених позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем порушено виконання зобов'язання за контрактами, а тому нарахування останньому 20 % за контрактами № 724 Ф та № 725 Ф у сумі 1 638 280, 89 грн. та 1 544 738, 40 грн. відповідно є обгрунтованим та належним чином доведеним. Також, судом визнано правомірним нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" за контрактами № 724 Ф та № 725 Ф до стягнення пені, однак, за наслідками перевірки правильності розрахунку дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаних вимог в частині 49 148, 43 грн. за контрактом № 724 Ф та 46 342, 15 грн. за контрактом № 725 Ф. У стягненні 7 % штрафу за форвардними контрактами судом відмовлено з огляду на те, що відповідач повернув суму попередньої оплати, що свідчить про відсутність прострочення відповідача понад 30 днів. В частині стягнення суми 3 % річних відмовлено, оскільки боржник не є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд зазначив, що відповідач скористався своїм законним правом на відмову від виконання зобов'язання та повернув суму авансового платежу, строк повернення якої контрактами не визначено, а тому порушення щодо виконання строку повернення авансового платежу з боку відповідача відсутнє.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками місцевого та апеляційного господарських судів, вважає їх передчасними та такими, що прийняті за неповного з'ясування та надання правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між тим, приймаючи рішення та постанову про часткове задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій не надали правової оцінки форвардним біржовим контрактам № 724 Ф та 725 Ф від 24.05.2012 р., як підставі виникнення у сторін даного спору прав та обов'язків, пов'язаних з його виконанням.

Так, судами не перевірено правомірність укладення вказаного контракту, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України, за якою представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

За ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Вбачається, що поза увагою та вивченням місцевого та апеляційного господарських судів залишилось з'ясування тієї обставини, ким фактично укладено спірний контракт, не перевірено та не підтверджено повноважень у таких осіб на вчинення вказаного правочину та наявності їх меж.

Однак, вказані обставини є істотними для з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін даного спору та прийняття правильного рішення по суті спору.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи неповне з'ясування обставин справи, що є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, з огляду на визначені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України повноваження, рішення господарського суду Хмельницької області та постанова Рівненського апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 29.04.2013 р. у справі № 924/233/13-г скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере