№ 36868761, 23.01.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 січня 2014 р. Справа № 802/4771/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Могилів-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Могилів-Подільська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі – Могилів-Подільська ОДПІ, позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" (далі – ТОВ "Дніпровторстальмет", відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 01.11.2013 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю з юридичних осіб за квітень - вересень 2013 року в сумі 18576,11 грн., яка самостійно визначена останнім у податковій декларації з плати за землю за 2013 рік від 04.01.2013 року.

23.01.2014 року від представника позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 32), в якій вона просить винести рішення про стягнення з ТОВ "Дніпровторстальмет" наявних готівкових коштів з рахунків у фінансових установах в рахунок погашення податкового боргу в сумі 25117,73 грн. В обгрунтування даної заяви представник позивача зазначила, що у боржника зросла податкова заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб на 6541, 62 грн.

В силу частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Зважаючи на права, якими наділений позивач статтею 51 Кодексу адміністративного судочинства України, збільшення розміру позовних вимог приймається судом, оскільки такі дії позивача не суперечать закону, не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась. 23.01.2013 року від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 31).

Представник відповідач письмових заперечень на позовну заяву суду не надав, в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 36).

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов'язковою, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 16.09.2004 року, код ЄДРПОУ 33101486 та перебуває на податковому обліку з 17.09.2004 року за № 36189.

Станом на 31.12.2013 року відповідач має заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю з юридичних осіб в загальному розмірі 25117,73 грн.

Дана заборгованість виникла внаслідок несплати ТОВ "Дніпровторстальмет" орендної плати за землю з юридичних осіб за квітень - листопад 2013 року в сумі 25117,73 грн., самостійно визначеної ним у податковій декларації з плати за землю за 2013 рік від 04.01.2013 року (а.с. 13-14).

Таким чином, заборгованість перед бюджетом ТОВ "Дніпровторстальмет" по орендній платі з юридичних осіб становить 25117,73 грн., що підтверджується податковою декларацією з плати за землю за 2013 рік від 04.01.2013 року (а.с. 13-14), витягом з облікової картки відповідача (а.с. 33) та розрахунком суми позову (а.с. 34)

На час розгляду справи до суду доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.

Визначаючись щодо заявлених вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

В силу п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на виконання зазначеної норми позивачем виставлено ТОВ "Дніпровторстальмет" податкову вимогу форми "Ю" від 23.09.2013р. № 46-15, яка отримана останнім 30.09.2013р. (а.с. 10).

Вказана податкова вимога відповідачем залишена без виконання.

Згідно із п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

При цьому, відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" (21000, м. Вінниця, вул. К.Маркса, 11, код ЄДРПОУ 33101486, р/р: № 26001001024103, 24045001024103 "Перший інвестиційний банк" МФО 300505; № 26002000216107 Ф-я АТ Укрексімбанк м. Вінниця МФО 302429) кошти з рахунків у фінансових установах в сумі 25117,73 грн. (двадцять п`ять тисяч сто сімнадцять гривень 73 копійки) в рахунок погашення податкового боргу.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна