Решение № 36860997, 22.01.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.01.14р. Справа № 904/9221/13

За позовом: Кирсань Григорія Павловича, м. Дніпропетровськ

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг", м. Київ

До відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ", м. Дніпропетровськ

Про: визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: Гаврин Д.В., довіреність від 20.12.2013 року, представник

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Кирсань Григорій Павлович звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить визнати недійсними договори купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "КСІ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" (покупець), а саме:

- договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, зареєстрованого в реєстрі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновича С.П. за № 1434 - будівлі прохідної та диспетчерської загальною площею 47,5 м2, вбиральні, гаражу, складу ділянки № 6 загальною площею 47,5 м2, центрального складу загальною площею 929,9 м2;

- договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, зареєстрованого в реєстрі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновича С.П. за № 1441 - будівлі складу вугілля загальною площею 214,5 м2, будівлі складу загальною площею 158,4 м2, частини будівлі гаражу загальною площею 77,4 м2, навісу, огорожі;

- договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, зареєстрованого в реєстрі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновича С.П. за № 1448 - будівлі побутових приміщень загальною площею 537,4 м2, будівлі фарбування трубних заготовок загальною площею 537,4 м2, будівлі фарбування трубних заготовок загальною площею 308,9 м2, критого складу металу загальною площею 457,0 м2, вентиляційної камери загальною площею 26,0 м2, ґанку, складу ЦМС загальною площею 689,7 м2;

- договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, зареєстрованого в реєстрі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновича С.П. за № 1455 - будівлі складу ВГМ № 2 з прибудовою загальною площею 52,0 м2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником (засновником) Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ" із часткою в статутному капіталі 30% та відповідно до п. 4.1. Статуту має право приймати участь в управлінні справами Товариства, отримувати інформацію про діяльність Товариства, мати інші права, передбачені законодавством.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 2.1 спірних договорів купівлі-продажу нежитлових будівель ціна договору сплачується покупцем (відповідачем-1) за домовленістю сторін у строк до 31 січня 2013 року.

Відповідно до п.4.10 спірних договорів право власності переходить до покупця з моменту державної реєстрації договорів (ч. 4 ст. 334 ЦК України), яка може відбутися тільки після повного розрахунку з продавцем за придбане нерухоме майно.

У разі невиконання покупцем умов, передбачених п.2 договору, сторони протягом 10 робочих днів укладають договір про розірвання цього договору, з покладанням усіх витрат на покупця (п. 4.5 спірних договорів).

Станом на 26 вересня 2013 року покупцем (відповідачем-1) не проведено оплати по жодному з договорів.

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" неправомірно набуло право власності на майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "КСІ", а тому правочини (договори), укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КСІ" є оспорюваними та підлягають визнанню судом недійсними.

Позивач вважає, що внаслідок укладення спірних договорів зменшилася вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ", а відповідно до статті 52 Закону України "Про господарські товариства" зменшився й розмір частки майна, яка б належала до виплати учаснику, при його виході, тобто порушення своїх корпоративних прав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" проти позовних вимог заперечує та просить в їх задоволенні відмовити посилаючись на те, що в даному випадку права і охоронювані законом інтереси Кирсань Григорія Павловича ніяким чином не порушені. Так, згідно з протоколом зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ" від 13.12.2012 року Кирсань Григорій Павлович надав згоду на укладення оскаржуваних договорів.

Крім того, відповідач-1 звернув увагу на приписи п. 51 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 року № 13, відповідно до якого законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством.

У судове засідання, яке відбулося 22.01.2014 року, представник відповідача-2 не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Відзив на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "КСІ" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 11.12.2013 року на 24.12.2013 року, з 24.12.2013 року на 22.01.2014 року.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 22.01.2014 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення суду.

Вислухавши пояснення представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ" Кирсань Григорій Павлович є учасником товариства із часткою 30% у статутному капіталі.

13 грудня 2012 року відбулися загальні збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ", на яких брали участь Кирсань Г.П. із часткою у статутному капіталі - 30%, Акопян С.С. із часткою у статутному капіталі - 30%, Касаткін А.Н. із часткою у статутному капіталі - 10%.

На загальних зборах засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ" 13.12.2012 року були прийняті, зокрема, рішення про продаж будівель, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "КСІ" (виписки із реєстру прав власності від 07.12.2012 року: №36601437, №20326026, №36608112, №21087577, №36608240, №25190633, №36602320, №24725108), розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 8, Товариству з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" за 300 000 грн. з ПДВ та уповноважити на продаж вказаних будівель директора Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ" Романюк Олену Едуардівну.

21 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КСІ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, відповідно до п.1 якого за цим договором продавець зобов'язуються передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за неї передбачену цим договором грошову суму.

Предметом цього договору є майно: нежитлові будівлі (надалі за текстом - будівлі), що розташована у місті Дніпропетровську по вулиці Калиновій, будинок №8 (вісім).

Будівлі, що відчужуються, відповідно до відомостей, викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 07.12.2012 року за № 36608240 та складаються з Н-2, н, н1, н2 - будівля прохідної та диспетчерської, загальною площею 47,5 м2; Д - убиральня; У, Ф, Х - гаражі; С-1 - склад ділянки № 6, загальною площею 76,3 м2; Л-1, л-1, л1, л2, л3, л4 - центральний склад, загальною площею 929,9 м2.

Продаж будівлі за домовленістю сторін вчиняється за 92 627 грн., що сплачуються покупцем за домовленістю сторін в строк до 31.01.2013 року (п.2.1 договору).

Вказаний договір підписаний представниками сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ" - директором Романюк Оленою Едуардівною, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" - Мельниковим Андрієм Федоровичем, посвідчений та зареєстрований в реєстрі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновича С.П. за № 1434.

21 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КСІ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, відповідно до п.1 договору за цим договором продавець зобов'язуються передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за неї передбачену цим договором грошову суму.

Предметом цього договору є майно: нежитлові будівлі (надалі за текстом - будівлі), що розташована у місті Дніпропетровську по вулиці Калиновій, будинок №8 (вісім).

Будівлі, що відчужуються, відповідно до відомостей, викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 07.12.2012 року за № 36601437 та складаються з головного виробничого корпусу літ. А-1, загальною площею 1 764,3 кв. м, будівлю побутових приміщень літ. А1 - 2, загальною площею 538,4 м2, будівлю фарбування трубних заготовок літ. А2 - 1, загальною площею 308,9 м2, критий склад металу літ. А3 - 1, загальною площею 457,0 м2, вхід до підвалу літ.а1, приямок літ. а2, ганок літ. а3, сходи літ. а4; вентиляційну камеру літ. Р-1, загальною площею 26,0 м2, ганок літ. р; склад ЦМС літ. Л2-1, загальною площею 689,7 м2.

Продаж будівлі за домовленістю сторін вчиняється за 281 306 грн., що сплачуються покупцем за домовленістю сторін в строк до 31.01.2013 року (п.2.1 договору).

Вказаний договір підписаний представниками сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ" - директором Романюк Оленою Едуардівною, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" - Мельниковим Андрієм Федоровичем, посвідчений та зареєстрований в реєстрі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновича С.П. за № 1448.

21 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КСІ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, відповідно до п.1 договору за цим договором продавець зобов'язуються передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за неї передбачену цим договором грошову суму.

Предметом цього договору є майно: нежитлові будівлі (надалі за текстом - будівлі), що розташована у місті Дніпропетровську по вулиці Калиновій, будинок №8 (вісім).

Будівлі, що відчужуються, відповідно до відомостей, викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 07.12.2012 року за № 36608112 та складаються з будівлі складу ВГМ № 2 з прибудовою М-1,М,-1, загальною площею 52,0 м2.

Продаж будівлі за домовленістю сторін вчиняється за 4 572 грн., що сплачуються покупцем за домовленістю сторін в строк до 31.01.2013 року (п.2.1 договору).

Вказаний договір підписаний представниками сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ" - директором Романюк Оленою Едуардівною, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" - Мельниковим Андрієм Федоровичем, посвідчений та зареєстрований в реєстрі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновича С.П. за № 1455.

21 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КСІ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, відповідно до п.1 договору за цим договором продавець зобов'язуються передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за неї передбачену цим договором грошову суму.

Предметом цього договору є майно: нежитлові будівлі (надалі за текстом - будівлі), що розташована у місті Дніпропетровську по вулиці Калиновій, будинок №8 (вісім).

Будівлі, що відчужуються, відповідно до відомостей, викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 07.12.2012 року за № 36602320 та складаються з будівлі складу вугілля літ. К-1, загальною площею 214,5 м2; будівлі складу літ. Е-1, загальною площею 158,4 м2; частини будівлі гаражу літ. И-1 поз. 1,2 загальною площею 77,4 м2; навісів літ. О,Т; огорожі № 1.

Продаж будівлі за домовленістю сторін вчиняється за 39 280 грн., що сплачуються покупцем за домовленістю сторін в строк до 31.01.2013 року (п.3.1 договору).

Вказаний договір підписаний представниками сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ" - директором Романюк Оленою Едуардівною, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" - Мельниковим Андрієм Федоровичем, посвідчений та зареєстрований в реєстрі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновича С.П. за № 1441.

Відповідно до п. 4.9 вказаних договорів ці договори підлягають державній реєстрації (стаття 657 Цивільного кодексу України). Право власності на будівлю підлягає державній реєстрації (стаття 182 Цивільного кодексу України).

Право власності переходить до Покупця з моменту державної реєстрації цього Договору (частина 4 статті 334 Цивільного кодексу України), яка може відбутися тільки після повного розрахунку з продавцем за придбане нерухоме майно (п. 4.10 договорів).

Позивач зазначає, що відповідач-1 не розрахувався за придбане за спірними договорами купівлі-продажу майно, неправомірно набув права власності на майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "КСІ", тому договори купівлі продажу від 21.12.2012 року підлягають визнанню недійсними, що і є причиною виникнення спору.

Кирсань Григорій Павлович вбачає порушення своїх корпоративних прав, оскільки внаслідок укладення спірних договорів зменшилася вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ", а відповідно до статті 52 Закону України "Про господарські товариства" зменшився й розмір частки майна, яка б належала до виплати учаснику, при його виході.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Одним із способів захисту, визначених статтею 16 Цивільного кодексу України, є визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1-ч.3, ч.5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (частина 4 статті 179 Господарського кодексу України).

За умовами статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Дослідивши спірні договори купівлі-продажу, заслухавши у судовому засіданні представника відповідача-1, судом встановлено, що сторони при їх підписанні домовилися про предмет договору, свої права та обов'язки, щодо відповідальності, ціни, строку дії та інших умов. Договори підписані обома сторонами, їх підписи скріплено печатками, посвідчено нотаріально.

Позивачем не заперечується та підтверджується відповідачем-1, що на виконання спірних договорів купівлі-продажу товариству з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" передані придбані будівлі, що свідчить про виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "КСІ" зобов'язань за спірними договорами купівлі-продажу.

Викладені обставини свідчать, що укладені сторонами договори купівлі-продажу від 21.12.2012 року спрямовані на відчуження об'єктів нерухомості та є такими, що мають реальні правові наслідки.

Наведені позивачем доводи про несплату товариством з обмеженою відповідальністю "Український інформаційний холдинг" грошових коштів за придбане нерухоме майно, не є підставою для визнання недійсними договорів купівлі-продажу відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України.

Також, звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що внаслідок укладення спірних договорів зменшилася вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ", а відповідно до статті 52 Закону України "Про господарські товариства" зменшився й розмір частки майна, яка б належала до виплати учаснику, при його виході.

Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України, корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому, корпоративними правами, в силу частини 1 цієї норми, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Права учасника товариства визначені статтею 10 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якої учасник товариства має право:

- брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);

- вийти в установленому порядку з товариства;

- одержувати інформацію про діяльність товариства;

- здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Аналогічні права учасника товариства визначені і статтею 116 Цивільного кодексу України, статтею 88 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року №13 акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Зі змісту позовної заяви, поданої позивачем до суду, вбачається, що її подано в інтересах товариства, учасником якого є позивач, оскільки йдеться про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між відповідачем-1 та відповідачем-2.

Законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав (пункт 51 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року №13).

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 18.04.2011 року у справі №8/219пн-к, що є обов'язковим для застосування господарським судом відповідно до статті 11128 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, наведені приписи законодавства, суд вбачає відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Також, суд враховує, що позивач не є стороною спірних договорів купівлі-продажу, а його саме цивільні права та інтереси внаслідок укладеного цього договору безпосередньо порушені не були, наявність чого є необхідною умовою для задоволення позову та захисту порушених прав та інтересів позивача у справі в силу статті 15 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України. Застосування ж процесуальних норм та реалізація позивачем своїх процесуальних прав здійснюється під час розгляду та в межах відповідної судової справи.

За наведених обставин, правові підстави, встановлені статтями 203, 215, 234 Цивільного кодексу України для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання недійсними спірних договорів, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача неправомірними та безпідставними, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Відповідно до пункту 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

При зверненні з позовом до суду позивачем заявлено 4 вимоги немайнового характеру та сплачено судовий збір у сумі 1 147,00 грн. згідно квитанції №785_10 від 26.11.2013 року, у той час, як підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4 588,00 грн. (4 х 1 147,00 грн.).

Також, разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, за розгляд якої сплачений судовий збір у сумі 1 720,50 грн. згідно квитанції №№785_11 від 26.11.2013 року.

Законом передбачено (абзац третій частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір") зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову. Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. Якщо заяву про забезпечення позову подано після подання позовної заяви, то відповідне зменшення суми судового збору не здійснюється (п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» при недоплаті судового збору суд має право стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

Таким чином, з урахуванням сплаченого судового збору, з позивача підлягає стягненню в доход державного бюджету України судовий збір у сумі 1 720,50 грн., виходячи з наступного розрахунку: 4 588,00 грн. (4 х 1 147,00 грн.) - 1 147,00 грн. - 1 720,50 грн. = 1720,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Стягнути з Кирсань Григорія Павловича (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чернігівська, 383, ідентифікаційний номер 1851700230) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, рахунок 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) судовий збір у розмірі 1 720,50 грн., про що видати наказ.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 27.01.2014 року.

Суддя О.М. Крижний