Решение № 3684218, 12.05.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2009 р. Справа № 2/103/09

Суд в складі:

Судді Моргуленко Т.Є.,

при секретарі судового засідання Ковиньовій О.Ю., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства «Дніпропетровський річковий порт» акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», 49021, м. Дніпропетровськ, Амур-Гавань, 11

до Державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод”, м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1

за участю представників:

від позивача: Баштаненко Т.С., дов. №12-13/7-юр від 25.03.09р., Іванова В.М., дов. №12-13/15-юр від 18.08.08р.

від відповідача: Демус Ю.С., дов. від 27.04.09р.

Суть спору: про стягнення заборгованості в сумі 110100,00 грн., пені в розмірі 10471,61 грн.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що 17.06.08р. господарським судом Миколаївської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому вимоги позивача щодо стягнення пені не підлягають задоволенню. Основний борг відповідач також заперечує, посилаючись на те, що оголошення про порушення господарським судом Миколаївської області справи про банкрутство ДАХК «ЧСЗ»було опубліковано 25.10.08р. в газеті «Голос України», позивач з вимогами до ДАХК «ЧСЗ»в установлений п. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не звернувся, до реєстру кредиторів його вимоги не включено, тобто їх слід вважати погашеними (докладно у відзиві).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд –

в с т а н о в и в:

08.09.2008 року між Дочірнім підприємством «Дніпропетровський річковий порт»акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»та Державною акціонерною холдинговою компанією «Чорноморський суднобудівний завод»укладено договір № 08.09.08/365-ГП на перевезення великовагових металоконструкцій.

Відповідно до умов Договору (п. п. 5, 6, 13, 33, 34) позивач зобов`язався виконати перевезення судових елементів надстройки (металоконструкцій) з порту «Миколаїв»до порту «Херсон», а відповідач зобов`язався сплатити 100% фрахту в розмірі 110 100,00 грн. за один рейс на рахунок позивача протягом трьох банківських днів з моменту оформлення перевізних документів, на підставі рахунку виставленого портом.

Позивачем умови Договору виконано, в жовтні 2008 року здійснено перевезення металоконструкцій згідно поданої заявки відповідача, що підтверджується актом виконаних робіт №2 від 06.10.08р., рахунком №104 від 04.10.2008 року.

Позивачем виставлено до сплати відповідачу рахунок №5229 від 06.10.08р. на суму 110 100,00 грн., який позивачем не оплачено до теперішнього часу.

Відповідач листами від 03.11.2008р. №515-3251, від 24.11.08р. №515-01/388, від 10.12.08р. №515-01/426, від 20.01.09р. №515-010 гарантував оплату рахунку №5229 від 06.10.08р., але перерахування коштів не відбулось.

На претензію позивача №12-06/3-юр від 03.02.09р. відповідач відповіді не наддав, заборгованість не погасив.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 110 100,00 грн., яка виникла у жовтні 2008 року.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно того, що позивачем пропущено строк подачі заяви з конкурсними кредиторськими вимогами до боржника, а отже позовні вимоги його слід вважати погашеними, до уваги судом не приймаються виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори –кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Справу про банкрутство ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» господарським судом Миколаївської області порушено 17.06.2008р.

Договір № 08.09.08/365-ГП на перевезення великовагових металоконструкцій між сторонами укладено 08.09.08р., строк виконання зобов`язання за яким настав 09.10.08р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод».

Крім основного боргу за договором позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочку виконання зобов`язання в сумі 10 471,61 грн.

Відповідно до стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору Договору № 08.09.08/365-ГП від 08.09.2008р. не передбачено відповідальності у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов`язання.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені суд вважає безпідставними, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 44 ,49, 82-85 ГПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод”, 54001, м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1 (р/р 26002016238001 у ФАКБ «Імексбанк», м. Миколаєва, МФО 326825, код ЄДРПОУ 14312980) на користь Дочірнього підприємства «Дніпропетровський річковий порт» акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», (49021, м. Дніпропетровськ, Амур-Гавань, 11, код ЄДРПОУ 32616280, р/р 2600701502502 у ФВАТ «Укрексімбанк», МФО 305675) 110 100,00 грн. боргу за договором, 1101,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя