Решение № 3683826, 19.05.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" травня 2009 р. Справа № 2/519

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Стародуб Л.Ф.

за участю представників сторін

від позивача Ляшенко Р.В. (довіреність від 01.02.09)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Фаворит" (м. Житомир)

до Малого приватного підприємства "Алекс+" (м. Коростень)

про стягнення 15102,77 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 15102,77грн., з яких: 8997,92грн. борг за поставлену продукцію, 1626,00грн. пеня, 1333,35грн. інфляційні, 203,72грн. 3% річних, 2941,78грн. 5% штрафу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, оскільки не отримав ухвалу суду.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача, так як ухвала направлялась на його юридичну адресу та повернулась з відміткою поштового відділення про те, що за зазначеною адресою відповідач не знаходиться.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Фаворит" ((постачальник) та Малим приватним підприємством "Алекс+" (покупець) був укладений договір поставки №01/23.06.08, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідач) товар за ціною вказаною у прайс-листі, а останній в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити товар, що визначений у спеціфікаціях та накладних.

На виконання умов договору, за період з 02 жовтня по 02 грудня 2008 року, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 58837,22грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с.15-31).

Крім того, 30.09.08р. сторони підписали акт звірки розрахунків,за яким відповідач визнав борг в сумі 23942,07грн. станом на 30.09.08 (а.с.14).

Згідно п.5.1 договору, відповідач зобов'язався сплатити постачальнику вартість отриманої партії товару, що зазначена у накладній, протягом семи календарних днів із дати поставки товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч умовам договору, відповідач розрахувався за поставлений товар частково в сумі 73781,37грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.32-57), тому на день звернення з позовом до суду сума боргу становить 8997,92грн. (23942,07+58837,22-73781,37).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 8997,92грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.7.6 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 1626,00 грн.(а.с.5).

За п.7.6 договору, за прострочення оплати товару покупець виплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 1333,35 грн. інфляційних та 203,72 грн. 3% річних . Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині.

Крім того, за порушення обов'язку передбаченого п.5.1 договору, позивач на підставі п.7.3 договору, просить стягнути з відповідача 5% штрафу, що згідно розрахунку позивача становить 2941,78грн. (а.с.5).

Пунктом 7.3 договору передбачено, що постачальник за порушення обов'язку, визначеного у п.п.2.3,5.1 договору зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 5% ціни поставленого товару за кожний факт порушення.

Суд вважає, що договір в цій частині є неукладеним, оскільки сторони не дійшли згоди щодо особи, яка зобов'язана сплатити штраф.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 12160,99грн., з яких: 8997,92грн. борг за поставлену продукцію, 1626,00грн. пеня, 1333,35грн. інфляційні, 203,72грн. 3% річних. В решті позову суд відмовляє за безпідставністю.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково частково.

2.Стягнути з Малого приватного підприємства "Алекс+" (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.1-го Травня,4; код 32758033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Фаворит" (10025,м.Житомир, вул.Вітрука,6; код 34586734) - 8997,92грн. борг, 1626,00грн. пеня, 1333,35грн. інфляційні, 203,72грн. 3% річних, 121,61грн. витрат на оплату державного мита, 95,02грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 3 прим.