№ 36835647, 23.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2013 р. Справа № 804/11850/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конєвої С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Дніпропетровську позовну заяву Криворізького міського центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" про стягнення 710,30грн, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2013 року Криворізький міський центр зайнятості звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" та просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмку) в розмірі 710,30грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований в Криворізькому міському центрі зайнятості як юридична особа та роботодавець, що використовує найману працю та є платником страхових внесків. Внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків за 9 місяців 2003 р., згідно самостійно обрахованої та наданої відповідачем відомості у розмірі 710,30 грн.

Ухвалою суду від 13.09.2013 р. відкрито скорочене провадження у справі, відповідачу було запропоновано у строк до 26.09.2013 р. надати до суду письмові заперечення на позов та докази в обґрунтування заперечень.

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та її розгляд у скороченому провадженні повідомлений належним чином, у відповідності до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.29).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав, приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Веснянка" зареєстровано як юридична особа виконкомом Криворізької міської ради народних депутатів 12.06.1996 р. за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Жовтневий район, Мікрорайон 5-й Зарічний, буд. 89 А, що підтверджується копією довідки статистики від 20.09.2000 р., копією свідоцтва про державну реєстрацію та копією витягу з ЄДРПОУ від 02.10.2013 р. (а.с. 7-8, 24-25).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.1996 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Веснянка" було взято на облік в Жовтневому районному центрі зайнятості, як юридична особа та роботодавець, що використовує найману працю та є платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що підтверджується копією довідки про взяття на облік (а.с.6).

Відповідно до наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 152 від 23.06.2011 року «Про реорганізацію Криворізького міського центру зайнятості» проведена реорганізація Саксаганського, Жовтневого, Центрально-Міського та Довгинцівського районних центрів зайнятості м. Кривого Рогу шляхом злиття в Криворізький міський центр зайнятості, який згідно п.1 Положення забезпечує реалізацію завдань, пов'язаних із соціальним захистом населення від безробіття на території, зокрема, і Жовтневого району м.Кривого Рогу (а.с. 11-15).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (чинного на момент виникнення правовідносин) управління страхуванням на випадок безробіття здійснює Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

У відповідності до ч. 1 ст.12 зазначеного Закону ( чинної на момент виникнення правовідносин), функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (чинній станом на 2003 р.) роботодавець та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції, передбачені ст. 38 цього Закону.

Пунктом 2 частини другої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Так, відповідач 10.10.2003 р. подав до центру зайнятості розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до фонду за 9 місяців 2003 р., в якій самостійно визначив до сплати суму страхових внесків у розмірі 710 грн. 30 коп. (а.с.10).

Зазначена сума заборгованості не була сплачена відповідачем у встановлені законодавством строки.

Згідно абзацу першого частини першої статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

Ч.2 ст. 38 вищевказаного Закону (в редакції, чинній на 2003 р.) не сплачені в строк страхові внески, стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкціях, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно з абз. 5 ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач доказів погашення заборгованості по сплаті страхових внесків за 9 місяців 2003 року у встановлені законом строки в сумі 710,30 грн. суду не надав, а також не надано суду і доказів правомірності несплати вказаної суми страхових внесків.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-10, 69, 71, 158 - 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Криворізького міського центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" про стягнення 710,30 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" (50081, м. Кривий Ріг, вул. 5-й Зарічний, 89, ЄДРПОУ 19319980, КБ «ПриватБанк», р/р 26805154414079) на користь Криворізького центру зайнятості (адреса: 50071, м. Кривий Ріг, вул. Космонавтів,1, р/р 37173001002770 в УДКУ Дніпропетровської області,ОКПО 21908407, МФО 805012) заборгованість зі сплати страхових внесків за 9 місяців 2003 р. у розмірі 710,30 грн. (сімсот десять грн.30 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва