Решение № 36827200, 22.01.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.01.2014 Справа № 907/1172/13

За позовом дочірнього підприємства „Закарпатський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Мукачівспецбуд”, м. Мукачево

про стягнення 6 697,80 грн., в т.ч. 5 000,00 грн. основний борг, 900,00 грн. пеня, 350,00 грн. штраф, 110,00 грн. інфляційні та 337,80 3% річних.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: дочірнє підприємство „Закарпатський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м. Ужгород звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Мукачівспецбуд”, м. Мукачево про стягнення 6 697,80 грн., в т.ч. 5 000,00 грн. основний борг, 900,00 грн. пеня, 350,00 грн. штраф, 110,00 грн. інфляційні та 337,80 3% річних.

Позивачем у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву від 13.01.2014р. про збільшення позовних вимог, мотивовану тим, що при підготовці позовної заяви позивачем було допущено помилку в частині нарахування пені, інфляційних та 3% річних. Згідно з уточненим розрахунком позивачем заявлено до стягнення 6799,99 грн., в т.ч. 5000,00 грн. основний борг, 910,00 грн. пеня, 350,00 грн. штраф, 90,40 грн. інфляційні, 449,59 грн. 3 % річні.

Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом.

Позовні вимоги мотивовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого за поставлений згідно з видатковими накладними № 1136 від 31.08.2010 р.; №1382 від 23.09.2010 р.; №1416 від 18.10.2010 р.; №1473 від 26.10.2010 р.; №1530 від 05.11.2010 р.; №1580 від 17.11.2010 р.; №1594 від 19.11.2010 р.; №1610 від 23.11.2010 р.; №1621 від 26.11.2010 р. товар (кам'яна мозаїчна шашка) виникла заборгованість в розмірі 5000,00 грн.

На підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України позивачем за період прострочення з 28.11.2010 р. по 28.05.2011 р. нараховано 910,00 грн. пені та 350,00 грн. штрафу (згідно розрахунку, долученого до заяви про збільшення розміру позовних вимог).

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем на прострочену заборгованість за період з вересня 2011 р. по жовтень 2013 р. нараховано 90,40 грн. інфляційних та за період 3 28.11.2010 р. по 25.11.2013 р. нараховано 449,59 грн. 3 % річних (згідно розрахунку, долученого до заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Сторони не забезпечили участь у даному судовому засіданні своїх уповноважених представників.

Відповідач на вимогу суду не подав письмового відзиву на позов з доказами в обґрунтування та підтвердження своїх доводів.

До господарського суду повернута поштова кореспонденція, що з ухвалою господарського суду від 26.11.2013р. надсилалася відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його адресою, яка вказана в позовній заяві: м. Мукачево, вул. Пряшівська, 5 Б. На конверті зазначено причини повернення листів - "за закінченням терміну зберігання".

Зазначені обставини свідчать про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду даної справи та нез'явлення відповідача для участі в судовому засіданні, неподання на вимогу суду витребуваних документів без наявності поважних причин.

За таких обставин спір підлягає вирішенню в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Розгляд справи розпочато по суті.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі досягнутої між дочірнім підприємством „Закарпатський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м. Ужгород та товариством з обмеженою відповідальністю „Мукачівспецбуд”, м. Мукачево усної домовленості щодо поставки товару (кам'яна мозаїчна шашка), за видатковими накладними № 1136 від 31.08.2010 р.; №1382 від 23.09.2010 р.; №1416 від 18.10.2010 р.; №1473 від 26.10.2010 р.; №1530 від 05.11.2010 р.; №1580 від 17.11.2010 р.; №1594 від 19.11.2010 р.; №1610 від 23.11.2010 р.; №1621 від 26.11.2010 р. позивачем в особі філії "Кіровський спеціалізований кар'єр" поставлено, а представником відповідача на підставі довіреностей серії ЗКЛ №033533 від 31.08.2010 р., серії ЗКЛ №033550 від 23.09.2010 р., серії ЗКЛ №037624 від 18.10.2010 р., серії ЗКЛ №037635 від 02.11.2010 р. отримано товар на загальну суму 59 928,00 грн.

Зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару відповідач виконав частково. Платіжними дорученнями №401 від 30.08.2010 р., №504 від 01.10.2010 р., № 606 від 26.10.2010 р., № 685 від 12.11.2010 р., № 167 від 01.04.2011 р., № 229 від 13.05.2011 р., № 370 від 13.07.2011 р., № 448 від 11.08.2011 р., № 467 від 26.08.2011 р. позивачем було частково оплачено вартість отриманого товару на суму 54 928,00 грн.

Внаслідок неналежного виконання обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 5000,00 грн.

З приводу вищевказаної поставки товару між сторонами виникли відносини, які за правовою природою відповідають договору поставки та підпадають під регламентацією норм ст.712 Цивільного кодексу України, Параграфу 1 "Поставка" Господарського кодексу України. За змістом норм ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Нормами ч.1 ст. 692 ЦК України, дія яких поширюється на відносини з договору поставки, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, в силу вищенаведених правових норм у відповідача після прийняття товару виник обов'язок щодо оплати позивачу вартості отриманого товару.

Положеннями частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності конкретних умов та вимог -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Позивач звертався до відповідача з претензіями від 31.05.2012 р. та 08.08.2013 р. про сплату заборгованості, однак вказані претензії залишені відповідачем без належного реагування.

Оскільки в даному випадку відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті товару, порушене право позивача підлягає захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5000,00 грн.

На підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України позивачем за період прострочення з 28.11.2010 р. (наступний день після дати останньої поставки товару за видатковою накладною №1621 від 26.11.2010 р.) по 28.05.2011 р. заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 0,1 відсотка від вартості товару за кожний день прострочення в розмірі 910,00 грн. (згідно розрахунку, долученого до заяви про збільшення розміру позовних вимог) та за прострочення понад тридцять днів заявлено до стягнення штраф у розмірі 7 відсотків від вартості товару 350,00 грн. штрафу.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем на прострочену заборгованість за період з 28.11.2010 р. по 25.11.2013 р. нараховано 449,59 грн. 3 % річних.

Перевіривши доданий позивачем уточнений розрахунок сум пені, штрафу та 3% річних, суд визнає їх заявленими в обґрунтованому розмірі.

Перевіривши доданий до матеріалів справи розрахунок інфляційних, суд констатує наступне.

Позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу на прострочену заборгованість за період з вересня 2011 р. по жовтень 2013 р. інфляційні в розмірі 90,40 грн.

Судом проведено перерахунок інфляційних та встановлено, що індекс інфляції за період з вересня 2011 р. по жовтень 2013 р. склав 99,9933% (100,1% х 100,0 % х 100,1% х 100,2% х 100,2% х 100,2 % х 100,3% х 100,0% х 99,7% х 99,7% х 99,8% х 99,7% х 100,1% х 100,0% х 99,9% х 100,2% х 100,2% х 99,9% х 100,0% х 100,0% х 100,1% х 100,0% х 99,9% х 99,3% х 100,0% х 100,4% =99,9933% ).

Розмір інфляційних за прострочену заборгованість за вказаний період становить -0,33 грн. відповідно до наступного розрахунку:5000,00 грн. (борг) х 99,9933% (індекс інфляції) = -0,33 грн.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині 90,40 грн. інфляційних.

Виходячи з вищенаведених мотивів, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково. Стягненню підлягає сума 6709,59 грн., в т.ч. 5000,00 грн. основний борг, 910,00 грн. пеня, 350,00 грн. штраф, 449,59 грн. 3 % річні.

За правилами ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по сплаті судового в розмірі 1697,62 грн.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мукачівспецбуд" (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пряшівська, 5Б, код 31230607) на користь дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 39, код ЄДРПОУ 31179046) суму 6709,59 грн. (шість тисяч сімсот дев'ять грн. 59 коп.) (в т.ч. 5000,00 грн. основний борг, 910,00 грн. пеня, 350,00 грн. штраф, 449,59 грн. 3 % річні) та 1 697,62 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто сім грн. 62 коп.) відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 27.01.14

Суддя Івашкович І.В.