Постановление суда № 36775519, 14.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2014 року м. Київ К/9991/27355/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Бившевої Л.І.

Голубєвої Г.К.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року

у справі № 2а-11166/10/2670

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (відповідач) про визнання неправомірним та скасування рішення № 0000814120/0 від 30 липня 2009 року в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13 170,05 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено перевірку автозаправної станції, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0330/04/63/23/00135390 від 25 червня 2009 року.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму в розмірі 2 634,01 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000814120/0 від 30 липня 2009 року, яким до позивача за порушення пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13 170,05 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як встановлено судами, факт порушення ПАТ «Укрнафта» вимог пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР підтверджується зібраними у справі доказами та, зокрема, не спростовано позивачем.

При цьому колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилили доводи ПАТ «Укрнафта» про неправомірність неврахування контролюючим органом до коштів на місці проведення розрахунків, обладнаному реєстратором розрахункових операцій, коштів, що знаходились на другому місці проведення розрахунків, необладнаному реєстратором розрахункових операцій, оскільки чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено можливість здійснення розрахунків з покупцями з двох окремих місць проведення розрахунків з використанням одного централізованого реєстратора розрахункових операцій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Бившева Л.І.

Голубєва Г.К.