Постановление суда № 36749134, 21.01.2014, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/407/13-к

Провадження № 1-кп/535/1/14

УХВАЛА

21 січня 2014 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Загнійко А.В.,

суддів Островського Р.В., Якименко Т.О.,

при секретарі Момот Г.І.,

з участю прокурора Литвиненка Д.І.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Котельва клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, по кримінальному провадженню про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Опішня Зіньківського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, не одруженого, на утриманні дітей не має, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області знаходиться кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України. Відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він у другій декаді жовтня 2012 року, на західній околиці с. Більськ Котелевського району Полтавської області, умисно, незаконно, для власних потреб, без мети збуту, зірвав два стебла дикоростучих рослин коноплі із листям, чим придбав, та в подальшому перевіз власним велосипедом до свого господарства за адресою: АДРЕСА_1, поклав на горище сараю де висушив та подрібнив, чим виготовив та в подальшому зберігав особливо-небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою 70,498 г (у перерахунку на суху речовину).

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 20.01.2013 року близько 19.30 год., достовірно знаючи, що його товариш ОСОБА_3 є неповнолітнім, запропонував йому вжити наркотичний засіб - канабіс, викликав у нього бажання вжити наркотичний засіб та випробувати на собі вплив наркотику. Отримавши згоду неповнолітнього вжити наркотичний засіб, ОСОБА_2 виготовив пристрій для куріння канабісу і у приміщенні сараю свого господарства, показав неповнолітньому як потрібно вживати даний наркотичний засіб через пристрій для куріння та пригостив неповнолітнього ОСОБА_3 наркотичним засобом - канабісом, який вжив шляхом куріння.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 20.01.2013 року близько 19.30 год., у приміщенні сараю свого господарства, продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, збув неповнолітньому ОСОБА_3 шляхом пригощання 0,3085 г особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, який вжив його шляхом куріння через пристрій для куріння.

Відповідно до ухвали слідчого судді Котелевського районного суду Полтавської області від 26.04.2013 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено обов'язок прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого; не відлучатися з Котелевського району без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання.

Під час судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України, останній неодноразово, а саме: 04.06.2013 року, 16.07.2013 року та 12.09.2013 року, не з'являвся за викликом до суду без поважних причин. Відповідно до повідомлення Котелевського РВ УМВС України в Полтавській області від 11.09.2013 року, виконання приводу обвинуваченого ОСОБА_2 до суду було неможливим у зв'язку з його відсутністю за місцем проживання.

12.09.2013 року прокурором заявлено клопотання про розшук обвинуваченого, зупинення судового провадження, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з переховуванням обвинуваченого від суду та наявності можливості перешкоджання останнім здійснення кримінального провадження, зокрема шляхом переховування поза межами України, можливості його впливу на неповнолітнього свідка, чим перешкодити встановленню істини по справі та вчинити нові кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотичних речовин.

Відповідно до ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 12.09.2013 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_2; зупинено судове провадження до розшуку обвинуваченого; надано дозвіл Котелевському РВ УМВС України в Полтавській області затримати обвинуваченого ОСОБА_2 з метою його приводу для участі в розгляді кримінального провадження та вирішення питання про зміну обраного обвинуваченому запобіжного заходу.

Згідно з повідомленням Котелевського РВ УМВС України від 12.12.2013 року обвинувачений ОСОБА_2 19.10.2013 року перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Юнаківка» й знаходився на території Російської Федерації.

Клопотання прокурора в частині зміни запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_2 з особистого зобов'язання на тримання під вартою від 12.09.2013 року, змінено прокурором 20.01.2014 року, яке цього ж числа разом з додатками до нього вручено обвинуваченому та його захиснику.

Ухвалою колегії суддів Котелевського районного суду Полтавської області від 21.01.2014 року провадження по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України, відновлено у зв'язку з розшуком та затриманням обвинуваченого.

Відповідно до змісту вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду по справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28 жовтня 1994 року, зазначено, що за наявності у внутрішньому законодавстві суб'єктивного критерію «обґрунтована підозра (ризик)», суд у встановлені - мав місце, чи не мав вказаний об'єктивний критерій в конкретних обставинах справи, повинен врахувати всі обставини справи в їх сукупності.

Європейський суд з прав людини визначаючи «ступінь ризику», як до застосування запобіжного заходу допускає і «Нижній поріг обґрунтованості ризиків (підозри)» під час проведення особливої категорії злочинів (тяжких та особливо тяжких), особливо тих, що пов'язані з обігом наркотичних засобів.

Підставою до внесення клопотання стало те, що обвинувачений ОСОБА_2 може вчинити інше, аналогічне інкримінованим, кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків.

Відповідно до ч.1 ст.333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Під час судового розгляду прокурор підтримав клопотання з підстав у ньому зазначених. Обвинувачений, який, визнаючи свою вину в учиненні інкримінованих йому злочинів, просить не застосувати щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник обвинуваченого вважає, що до ОСОБА_2 можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, та просить врахувати, що, у випадку задоволення клопотання прокурора, розмір застави є завідомо непомірним для обвинуваченого, у зв'язку з чим просить встановити розмір застави, що становить 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши всіх учасників процесу, виходячи із конкретних обставин справи вважає, що наявні обґрунтовані підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України, останні із яких є тяжким та особливо тяжким злочинами, за які передбачене кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років та від п'яти до дванадцяти років; наявні достатні підстави вважати, що існує ризик переховування ОСОБА_2 від суду, та приходить до переконання про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику переховування обвинуваченого від суду, зазначеного у клопотанні прокурора.

ОСОБА_2 ніде не працює, з його слів у даний час ніде не навчається, здоровий, перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога Котелевської ЦРЛ та потребує лікування у лікаря-нарколога у профілактичній групі, негативно характеризується за місцем останнього навчання в ПТУ №54 (смт Котельва Полтавської області), за місцем проживання характеризується посередньо. ОСОБА_2 проживає у с. Більськ Котелевського району Полтавської області разом з братом та бабусею, якій не повідомляв про місце свого перебування на території Російської Федерації, зв'язків з сім'єю не підтримував з 19.10.2013 року.

Враховуючи вище викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, суд вважає необхідним клопотання прокурора про зміну обраного обвинуваченому запобіжного заходу з особистого зобов'язання на тримання під вартою задовольнити, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду

Такий запобіжний захід на думку суду буде справедливим, відповідатиме особі обвинуваченого, і необхідним для забезпечення належної поведінки і виконання ОСОБА_2 процесуальних обов'язків, а також матиме виховний і дієвий вплив на його особу.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З огляду на конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, а також того, що він підозрюється в скоєнні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, розмір застави визначити у розмірі, передбаченому п.3 ч.5 ст.182 КПК України, що становить 80 мінімальних заробітних плат, що становить 97440 грн. (80 х 1218 грн. = 97440 грн.).

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу, обраного щодо ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України, задовольнити.

Змінити обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Опішня Зіньківського району Полтавської області, запобіжний захід із особистого зобов'язання на тримання під вартою з утриманням його в Полтавському слідчому ізоляторі.

Встановити строк дії ухвали - 60 днів з моменту затримання 20.01.2014 року до 20.03.2014 року включно.

Визначити розмір застави у 97440 грн. (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок грн.).

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти за даним кримінальним провадженням після внесення застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області, відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням ОСОБА_2, покладених на нього обов'язків доручити Котелевському РВ УМВС України в Полтавській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Судді: