№ 36636624, 14.01.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2014 рокуЛуганськ№ 812/10075/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

за участю:

прокурора - заявника: Закаряна Б.Н.,

представник позивача: не з'явився,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за адміністративним позовом Прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах в сумі 32 975,43 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах в сумі 32 975,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 01.11.2013 року заборгованість відповідача перед ПФУ по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.10.2013 року по 01.11.2013 року склала 32 975,43 грн.

Відповідач добровільно не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з цим позивач для захисту своїх інтересів та стягнення заборгованості змушений звернутися до суду.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 04665, код 21792459) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.10.2013 року по 01.11.2013 року в сумі 32 975,43 грн.

Прокурор - заявник у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив суд позов задовольнити.

Представник управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався завчасно та належним чином, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутністю уповноваженого представника управління.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю та письмові заперечення, згідно яких відповідач позовні вимоги не визнає з огляду на те, що комунальне підприємство «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» є планово збитковим підприємством, що підтверджується п. 6.1.3 Статуту підприємства та рішенням Сєвєродонецької міської ради №1601 від 25.10.2004 року. Безкоштовний проїзд у тролейбусах, згідно діючого законодавства встановлений для 26 категорій громадян. На компенсацію пільгового проїзду передбачено виділення субвенцій з Державного бюджету України. Кожного місяця суми субвенцій перераховуються Державним казначейством на рахунок місцевого бюджету з урахуванням їх об'єму передбаченого місцевим бюджетом. Для відповідача головним розпорядником грошових коштів є Управління праці та соціального захисту населення м. Сєвєродонецька. Через дефіцит бюджетних коштів, субвенції поступають не своєчасно та не в повному обсязі. Комунальне підприємство «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» з 01 жовтня 2013 року по 01 листопад 2013 року надало послуги на перевезення пільгових категорій громадян на суму 1 млн. 996 тис. грн. проте субвенцій отримано лише 231 тис. грн. Особистих коштів підприємства не вистачає на оплату обов'язкових внесків та на оплату заробітної плати працівникам. Підприємство працює в повному обсязі, всі випроб ниці затрати підприємства знижені до мінімуму. Проте всі обов'язкові платежі, в тому числі и виплата заробітної плати повністю залежать від об'ємів та строків надходження грошових коштів з Державного бюджету. У зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора - заявника, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» зареєстроване в якості юридичної особи. В якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Як вбачається з матеріалів справи, у Комунальному підприємстві «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» працювали особи, яким призначено пільгову пенсію на підставі частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом першим статті 2 Закону № 400/97 встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року N 1058-ІУ (далі - Закон №1058-ІУ), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що суми пільгових пенсій, сплачених відповідно пп. «б» - «з» статті 13 зазначеного Закону та фактичні витрати на їх доставку, відшкодовуються Пенсійному фонду України підприємством, установою, організацією, на якому працював пенсіонер, за рахунок коштів на оплату праці до досягнення працівником пенсійного віку: 60 років - чоловіки, 55 років - жінки.

Процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та достав ку пенсій, призначених на пільгових умовах визначає Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року N 21-1 (далі - Інструкція).

Підпунктами 6.4, 6.8, 6.9 пункту 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-ІУ (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного Фонду за місцем його реєстрації.

На виконання вимог чинного законодавства управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області було надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 10 - 11, 12, 13), які отримані представником відповідача.

Розрахунки фактичних витрат підприємством не оскаржені в установленому Законом порядку.

Відповідач фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за період з 01.10.2013 року по 01.11.2013 року до теперішнього часу не сплатив, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області у розмірі 32 975,43 грн., що також підтверджується карткою особового рахунку (а.с.8), розрахунком суми заборгованості (а.с6) та розрахунком суми позову (а.с.5).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача викладені у письмових запереченнях на позов, оскільки тяжке фінансове становище підприємства не є підставою для звільнення від сплати сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростування доводів позивача суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 17, 51, 72, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах в сумі 32 975,43 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 04665, код 21792459) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.10.2013 року по 01.11.2013 року в сумі 32 975,43 грн. (тридцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 43 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 14 січня 2014 року.

Суддя О.П. Островська