Постановление суда № 3654340, 14.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-6741/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

14 квітня 2009 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Патюк А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 14.04.09 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуДПІ у Ленінському районі м. Севастополя на постанову господарського суду м. Севастополя від 23.11.2006 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2007

у справі №20-3/269-12/140

за позовом ТОВ «Компанія «Черномор»

до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя

про визнання податкового зобовязання з податку на прибуток

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Черномор" звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000912310/0 від 17.04.2006 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 23611,74 грн.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 23.11.2006, яку залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 у справі № 20-3/269-12/140, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку дотримання податкового та валютного законодавства в діяльності товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія "Черномор" за період з 01.07.04-31.12.05, за результатами якої складено акт №40/23-01/32265717/8305/10 від 07.04.2006.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.1.13 пункту 5.1, підпунктів 5.3.2, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.3, пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств": занижений оподаткований прибуток за 9 місяців 2004 року на 15724,99 грн., за 2004 рік на 8333,33 грн., за 1 квартал 2005 року на 126,67 грн., за 1 півріччя 2005 року на 88813,86 грн., за 9 місяців 2005 року на 16705,83 грн., за 2005 рік на 24588,11 грн. та податок на прибуток за 9 місяців 2004 року на 3931,24 грн., за 2004 рік на 2083,33 грн., за 1 квартал 2005 року на 31,66 грн., за 1 півріччя 2005 року на 22203,45 грн., за 9 місяців 2005 року на 4176,45 грн., за 2005 рік на 6147,02 грн.

На підставі акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2006 за №0000912310/0 про визначення податкового зобов'язання за податком на прибуток на суму 8230,35 грн., застосовані штрафні санкції на суму 15381,39 грн., всього на суму 23611,74 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Судова колегія звертає увагу на те, що вивчивши договір оренди цілісного майнового комплексу ДП "Дитячий оздоровчий табір "Наука", суди дійшли обґрунтованого висновку про дотримання у зазначеному договорі норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в розділі 1 "Предмет договору".

Статтею 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар.

Отже, сума заниження амортизаційних відрахувань за 4 квартал 2005 року при розрахунку податкового боргу за результатами перевірки в сумі 51200 грн. повинна була прийнята до розрахунку податкового зобов'язання як величина, яка зменшує податкове зобов'язання з прибутку, що підтверджується аудиторським висновком № 47а від 13.09.2006 (т. 1, а.с.138-140).

Як встановлено судами, при проведенні аудиторської перевірки та складанні аудиторського висновку аудиторами був застосований пункт 4.1.18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", де розглядається операція з лізингу як оперативний та фінансовий лізинг (оренда) з передачі майна орендарю з відображенням їх у податковому обліку згідно статті 8 Закону.

Враховуючи викладене, господарські суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень, обґрунтовано дійшли висновку про правомірність заявлених позовних вимог та визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 23611,74 грн.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя задоволенню не підлягає, а постанова господарського суду м. Севастополя від 23.11.2006 та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 у справі №20-3/269-12/140 залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м. Севастополя від 23.11.2006 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 у справі №20-3/269-12/140 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. ФедоровСуддіА.І. БрайкоГ.К. ГолубєваО.В.КарасьА.О.Рибченко

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар