№ 36529576, 19.12.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/7621/13-a

категорія 8.1.5

19 грудня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекція Головного Управління Міндоходів у Житомирській області до Комунального підприємства "Житомирбудзамовник" про стягнення податкового боргу у сумі 1080,52 грн,-

встановив:

21 листопада 2013 року Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Житомирській області звернулася до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1080,52 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, клопотань чи заперечень проти позову не надіслав.

Відповідно до ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Так, згідно зі ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК) контролюючі органи мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом та під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Відповідно до положень п. 41.1. ПК контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Підпунктом 20.1.34. п. 20.1.34 ст. 20 ПК визначено, що контролюючий огран має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно положень ст. 14 ПК грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 49.18.1., 49.18.2 ст. 49 ПК визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 120.1. ст. 120 ПК визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що працівниками контролюючого органу 6 грудня 2012 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності відповідачем з податку на додану вартість. Під час перевірки виявлено, що відповідачем несвоєчасно подано до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року. За результатами перевірки складено акт № 5864/15-2 (а.с. 8). На підставі даного акту винесено податкове повідомлення рішення від 20 грудня 2012 року № 0011231601 (а.с. 7, на звороті), яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові санкції) у сумі 1020,00 грн.

Згідно з п.п. 129.1.1. п.129.1 ст. 129 ПК, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПК пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

На виконання вказаних норм податковим органом нараховано пеню у сумі 60,52 грн.

Загальна сума податкового боргу відповідача на момент розгляду справи становить 1080,52 грн.

Відповідно до п.п. а п. 176.2 ст. 176 ПК, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до п. 95.1. та п. 95.2. ст. 95 ПК контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу позивачем була виставлена та направлена податкова вимога від 22 серпня 2012 року № 976 (а.с. 7).

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.23, 128, 162, 163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Житомирської об'єднаної державної податкової інспекція Головного Управління Міндоходів у Житомирській області до Комунального підприємства "Житомирбудзамовник" про стягнення податкового боргу у сумі 1080,52 грн - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житомирбудзамовник" (код ЄДРПОУ 05395919 ) в дохід Державного бюджету України в особі Житомирської об'єднаної державної податкової інспекція Головного Управління Міндоходів у Житомирській області (код ЄДРПОУ 38741486) податковий борг у сумі 1080 (тисяча вісімдесят) грн 52 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.