№ 36415061, 30.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 825/4369/13-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Селивона О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача Коляди І.В., довіреність від 11.07.2013 № 62/9/10-010, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 26.11.2013 надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 31.10.2013 № 0013991704 на суму 1454,10 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят чотири грн. 10 коп.).

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, а тому, воно підлягає скасуванню.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові з 30.05.2012.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, статті 76 та статті 86 Податкового кодексу України від 2 грудня .2010 року № 2755-VI Смаль Лілією Леонідівною - головним державним ревізор-інспектором відділу адміністрування доходів і зборів самозайнятих осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Чернігові проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Перевірка проводилась 14.10.2013 року в приміщенні ДПІ у м. Чернігові, за результатами якої складено акт від 14.10.2013 № 653/17-418/НОМЕР_2 (а.с. 6).

В ході проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено порушення пункту 295.1 статті 295 Розділу XIV Глави 1 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р., а саме: ФОП ОСОБА_1 порушила термін сплати узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб по терміну сплати 20.08.2012р., 20.09.2012р., 20.10.2012р., 20.11.2012р., 20.12.2012р., 20.01.2013р., 20.02.2013р., 20.03.2013р., 20.04.2013р., 20.05.2013р., 20.06.2013, 20.07.2013р., 20.08.2013р.

Непогоджуючись з висновками акта перевірки, позивач 16.10.2013 подав до ДПІ у м. Чернігові письмове заперечення до акта камеральної перевірки щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб від 14.10.2013р. № 653/17-418/НОМЕР_2 (а.с. 7) та надав копії квитанцій по терміну сплати 22.08.2012р., 19.09.2012р., 05.11.2012р., 05.11.2012р., 20.12.2012р., 11.01.2013р., 08.02.2013р., 18.02.2013р., 19.03.2013р., 19.04.2013р., 13.05.2013р., 07.06.2013р., 17.07.2013р., 27.08.2013р. (а.с. 16-19).

23.10.2013 була надана відповідь на заперечення б/н від 16.10.2013р. (вхідний № 5118/Б від 16.10.2013р.), якою вищеописані заперечення визнані необґрунтованими та у яких зазначено, що у випадках, коли документ на переказ готівки подано платником протягом операційного часу, відповідальність за несвоєчасне надходження коштів нестиме установа банку (пп. 129.6 Податкового Кодексу України) (а.с. 9-11).

На підставі акта від 14.10.2013 № 653/17-418/НОМЕР_2 ДПІ у м. Чернігові було прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 № 0013991704, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб та зобов'язано ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у сумі 1454,10 грн. (а.с. 12).

При цьому, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 самостійно обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку встановлена місцевою радою для 2 групи 20% розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня додаткового (звітного) року (в 2012 році - 1073 грн., а в 2013 році - 1147 грн.) і складає в 2012р - 214,60 грн., а в 2013р. - 229,40 грн. Відповідно до пункту 295.1 статті 295 розділу XIV глави 1 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі свої висновки ДПІ у м. Чернігові обґрунтовує тим, що загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також відповідальність суб'єктів переказу встановлено Законом України від 05.04.2001р. № 2346-111 «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» (далі - Закон № 2346 -III), Постановою Національного банку від 18.06.2003р. № 254 «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України».

Поняття операційного (банківського) дня визначено підпункту 14.1.133 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 - VI, а саме, операційний (банківський) день - це частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання.

Термін операційний час банку означає частину операційного дня банку, протягом якої відбувається обслуговування клієнтів, у тому числі приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані банком. Початок та кінець операційного часу встановлюється згідно з розпорядженням керівника банку з урахуванням режиму роботи платіжних систем і доводиться до відома клієнтів.

Дані про надходження платежів до бюджету відображаються в податкових органах в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Держказначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

У випадках коли документ на переказ готівки подано платником протягом операційного часу, відповідальність за несвоєчасне надходження коштів нестиме установа банку (підпункт 129.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 - VI). А якщо документи на сплату податку подано поза операційним часом, відповідальність покладається на такого платника.

Відповідно пункту 293.1 статті 293 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 -VI ставка єдиного податку встановлюється у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно рішення Чернігівської міської ради від 28.12.2011 року встановлено, що фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року

ДПІ у м. Чернігові звертає увагу, що ФОП ОСОБА_1 самостійно обрано спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку та обрали 2 групу єдиного податку ставка - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (вх. №3757 від 30.05.2012р.).

Згідно зі статтею 295 Податкового кодексу України 20.08.2012 року, у картці особового рахунку по єдиному податку було нараховано ставку 214,60 грн., сплата надійшла 23.08.2012р, відповідно 20.08.2012 р. виник податковий борг, у сумі 214,60 грн. та пеня.

20.09.2012 року надійшла сплата в сумі 214,60 грн. частина суми пішла на погашення пені (відповідно до підпункту 87.9 Податкового кодексу України, а саме - у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків) та нараховано ставку 214,60 грн., відповідно 20.09.2012р. виник податковий борг, у сумі 0,11 грн., який погашений 27.09.2012р.

20.10.2012 року, було нараховано ставку 214,60 грн., сплата надійшла 06.11.2012 р, в розмірі 429,20 грн., відповідно 20.10.2012 р. виник податковий борг, у сумі 214,60 грн. та пеня - 0,79 грн.

20.11.2012 року, було нараховано ставку 214,60 грн., але переплати не вистачило на сплату податку, відповідно 20.11.2012р. виник податковий борг, у сумі 0,77 грн., який було погашено 29.11.2012р.

20.12.2012 року, було нараховано ставку 214,60 грн., сплата надійшла 24.12.2012 р, відповідно 20.10.2012 р. виник податковий борг, у сумі 214,60 грн. та пеня.

14.01.2013 року надійшла сплата в сумі 214,60 грн. частина суми пішла на погашення пені, 20.01.2013р. нараховано ставку 229,40 грн., відповідно 20.01.2013 р. виник податковий борг у сумі 14,96 грн. та пеня.

19.02.2013 року надійшла сплата в сумі 214,60 грн. частина суми пішла на погашення податкового боргу та пені, та 20.02.2013р. нарахована ставку 229,40 грн., відповідно 20.02.2013р. виник податковий борг, у сумі 29,83 грн. та пеня.

20.03.2013 року надійшла сплата в сумі 214,60 грн. частина суми пішла на погашення податкового боргу та пені, та 20.03.2013р. нараховано ставку 229,40 грн., відповідно 20.03.2013 р. виник податковий борг, у сумі 29,83 грн. та пеня.

20.04.2013 року, було нараховано ставку 229,40 грн., станом на 21.04.2013р. податковий борг становив 274,23 грн., сплата надійшла 22.04.2013 р, в розмірі 214,60 грн., яка пішла на погашення частини податкового боргу та пені.

14.05.2013 року надійшла сплата в сумі 214,60 грн., частина суми пішла на погашення податкового боргу та пені, але 20.05.2013р. нараховано ставку 229,40 грн., відповідно 20.05.2013р. виник податковий борг, в сумі 75,10 грн. та пеня.

10.06.2013 року надійшла сплата в сумі 214,60 грн., частина суми пішла на погашення податкового боргу та пені, але 20.06.2013р. нараховано ставку 229,40 грн., відповідно 20.06.2013р. виник податковий борг, в сумі 90,27 грн. та пеня.

18.07.2013 року надійшла сплата в сумі 214,60 грн., частина суми пішла на погашення податкового боргу та пені, але 20.07.2013р. нараховано ставку 229,40 грн., відповідно 20.07.2013р. виник податковий борг, в сумі 105,63 грн. та пеня.

20.08.2013 року було нараховано ставку 229,40 грн., станом на 21.08.2013р. податковий борг становив 335,03 грн., сплата надійшла 27.08.2013 р, в розмірі 337,00 грн., яка пішла на погашення податкового боргу та пені.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) єдиного податку з фізичних осіб передбачена статтею 122 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 - VI, а саме: несплата (неперерахування) платником податків - фізичною особою сум єдиного податку в порядку та строки, визначені законодавчим актом, тягне за собою накладання штрафу у розмірі 50 відсотків ставок податку, встановлених для фізичних осіб - платників єдиного податку, визначених законодавчим актом.

Таким чином, ДПІ у м. Чернігові за результатами перевірки з встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб по термінах сплати 20.08.2012р., 20.09.2012р., 20.10.2012р., 20.11.2012р., 20.12.2012р., 20.01.2013р., 20.02.2013р., 20.03.2013р., 20.04.2013р., 20.05.2013р., 20.06.2013р., 20.07.2013р., 20.08.2013р.

При перевірці правильності проведення камеральної перевірки та підстави її проведення, суд зазначає, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (підпункт 75.1.1 пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Так, згідно положень пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, що належить до Глави 2 Податкового кодексу України «Податкова звітність», передбачено, що податкова декларація (розрахунок) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пункту 296.2 статті 296 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п'ятої групи.

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 статті 296 Податкового кодексу України, та подається за місцем податкової адреси (пункт 296.7 статті 296 та пункт 296.4 статті 296 Податкового кодексу України).

З аналізу зазначених норм права вбачається, що предметом камеральної перевірки платника єдиного податку може бути виключно його податкова звітність, яка повинна перевірятись контролюючим органом суцільним порядком.

Іншими словами, факт складання ДПІ у м. Чернігові акта камеральної перевірки щодо порушення позивачем граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб не на даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків повністю суперечить встановленим вимогам законодавця до порядку проведення контролюючим органом камеральних перевірок.

За таких обставин, суд вважає, що ДПІ у м. Чернігові було порушено процедуру проведення камеральної перевірки визначену Податковим кодексом, а отже дії відповідача щодо проведення перевірки та складання акта камеральної перевірки від 14.10.2013 № 653/17-418/НОМЕР_2 знаходяться поза межами правового поля.

При вирішенні даного спору суд враховує, що відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Також суд враховує, що згідно пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Враховує пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, який передбачає, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Так, згідно розрахунку наданому в акті перевірки від 14.10.2013 № 653/17-418/НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_1 порушила терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб, оскільки за серпень 2012 року сплачені кошти були зараховані 23.08.2012, за вересень 2012 року сплачені кошти були зараховані 27.09.2012, за жовтень 2012 року сплачені кошти були зараховані 06.11.2012, за листопад 2012 року сплачені кошти були зараховані 29.11.2012, за грудень 2012 року сплачені кошти були зараховані 24.12.2012, за січень 2013 року сплачені кошти були зараховані 08.02.2013, за лютий 2013 року сплачені кошти були зараховані 20.03.2013, за березень 2013 року сплачені кошти були зараховані 22.04.2013, за квітень 2013 року сплачені кошти були зараховані 14.05.2013, за травень 2013 року сплачені кошти були зараховані 10.06.2013, за червень 2013 року сплачені кошти були зараховані 18.07.2013, за липень 2013 року сплачені кошти були зараховані 27.08.2013, за серпень 2013 року сплачені кошти були зараховані 27.08.2013.

Судом встановлено, що згідно наданих позивачем квитанцій, ОСОБА_4, яка відповідно до довідки Сектору адресно-довідкової роботи УДМС України в Чернігівській області від 27.11.2013 вх. 57642 вибула на прізвище ОСОБА_1 26.07.2013 (приєднано до матеріалів справи), сплачувала єдиний податок з фізичних осіб за серпень 2012 року (22.08.2012 у сумі 214,60 грн.), за вересень 2012 року (19.09.2012 у сумі 214,60 грн.), за жовтень 2012 року (05.11.2012 у сумі 214,60), за листопад 2012 року (05.11.2012 у сумі 214,60 грн.), за грудень 2012 року (20.12.2012 у сумі 214,60 грн.), за січень 2013 року (11.01.2013 у сумі 214,60 грн.), за лютий 2013 року (18.02.2013 у сумі 214,60 грн.), 08.02.2013 у сумі 340 грн., за березень 2013 року (19.03.2013 у сумі 214,60 грн.), за квітень 2013 року (19.04.2013 у сумі 214,60 грн.), за травень 2013 року (13.05.2013 у сумі 214,60 грн.), за червень 2013 року (07.06.2013 у сумі 214,60 грн.), за липень 2013 року (17.07.2013 у сумі 214,60 грн.), за серпень 2013 року (27.08.2013 у сумі 337,00 грн.) (а.с. 16-19).

Дослідивши надані позивачем докази сплати єдиного податку з фізичних осіб, суд, врахувавши положення пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, прийшов до висновку, що ФОП ОСОБА_1 на порушення пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу було несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб у 2012 році - за серпень, оскільки фактично сплату було здійснено 22.08.2012 у сумі 214,60 грн., за жовтень 2012 року, оскільки фактично сплату було здійснено 05.11.2012 у сумі 214,60 грн. та у 2013 році - за серпень 2013 року, оскільки фактично сплату було здійснено 27.08.2013 у сумі 337,00 грн.

Такий висновок суду пов'язаний в першу чергу з тим, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу).

Зазначене означає, що ФОП ОСОБА_1 має право сплатити єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску включаючи 20 число поточного місяця, а тому суд спростовує посилання відповідача на сплату позивачем податку поза операційним часом.

При цьому, суд зазначає, що позивачем було порушено вимоги податкового законодавства щодо повноти сплати сум єдиного податку за період січень 2013 року - серпень 2013 року, оскільки в силу пункту 293.1 статті 293 Податкового Кодексу України ставка єдиного податку встановлюється у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно рішення Чернігівської міської ради від 28.12.2011 року встановлено, що фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При цьому, судом встановлено та що не заперечувалось позивачем, ФОП ОСОБА_1 самостійно обрано спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку та обрали 2 групу єдиного податку ставка - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, ставка єдиного податку для 2 групи платників єдиного податку у 2013 році складає 229,40 грн.

З огляду на встановлене, ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог податкового законодавства сплачувала за період січень 2013 року - серпень 2013 року не 229,40 грн., а 214,60 грн.

Про те, оскільки предметом даного спору є порушення ФОП ОСОБА_1 граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб передбаченого пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 31.10.2013 № 0013991704 та актом перевірки від 14.10.2013 № 653/17-418/НОМЕР_2, то суд не приймає до уваги посилання відповідача на зазначену обставину справи.

Щодо звільнення позивача від сплати єдиного податку на час хвороби, суд зазначає, що в силу пункту 295.5 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Сумнів щодо листка непрацездатності виданого 22 листопада 2013 року на ім'я ОСОБА_1 у суду не має, оскільки судом встановлено, що даний листок непрацездатності виданий позивачу після того, як вона вибула на прізвище ОСОБА_1 (26.07.2013), він виданий за період перебування на стаціонарному режимі лікування з 29.11.2012 до 22.01.2013, даний листок непрацездатності скріплений печатками державної установи що його видала та містить підписи відповідальних осіб.

З даного приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що дії відповідача про відмову у лікарняній відпустці ФОП ОСОБА_1 жодним чином не стосуються предмету даного спору та не впливають на правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому суд не може прийняти до уваги посилання позивача на зазначену обставину.

Отже, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що дії ДПІ у м. Чернігові щодо проведення перевірки та складання акта камеральної перевірки від 14.10.2013 № 653/17-418/НОМЕР_2, на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, знаходяться поза межами правового поля, оскільки відповідачем було порушено процедуру проведення камеральної перевірки визначену Податковим кодексом, то суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки ДПІ у м. Чернігові викладені в акті перевірки - є безпідставними, не дивлячись на порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за серпень, жовтень 2012 року та за серпень 2013 року.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Приписами частини 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 31.10.2013 № 0013991704 та не надав належних доказів порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 295.1 статті 295 Розділу XIV Глави 1 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р., а саме: порушення ФОП ОСОБА_1 термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб по терміну сплати 20.08.2012р., 20.09.2012р., 20.10.2012р., 20.11.2012р., 20.12.2012р., 20.01.2013р., 20.02.2013р., 20.03.2013р., 20.04.2013р., 20.05.2013р., 20.06.2013, 20.07.2013р., 20.08.2013р.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, суд вважає, що ДПІ у м. Чернігові було неправомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення та констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи статті 19 Конституції України та частину 1 статті 11, статей 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 31.10.2013 № 0013991704 - підлягає скасуванню, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 - задоволенню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись статей 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від 31.10.2013 № 0013991704 на суму 1454,10 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят чотири грн. 10 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) 68,82 грн. (шістдесят вісім гривень 82 коп.) та 103,23 грн. (сто три гривні 23 коп.) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого квитанціями від 26.11.2013 № 79/79 у сумі 68,82 грн. та від 03.12.2013 № 29/30 у сумі 103,23 грн. на р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області. МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Ю.О.Скалозуб