№ 36408285, 10.12.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 грудня 2013 р. Справа № 802/4096/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до Регіонального фонду підтримки підприємництва по Вінницькій області про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - УПФ України в місті Вінниці) з адміністративним позовом до Регіонального фонду підтримки підприємництва по Вінницькій області про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, у порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", не сплатив єдиний внесок за червень 2013 року. У зв'язку з чим, за Регіональним фондом підтримки підприємництва по Вінницькій області утворилась заборгованість в загальній сумі 606,00 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, без його участі, крім того, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання також не з'явився. Копію ухвали від 02.10.2013 року про призначення справи до загального провадження направлено судом на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та відповідає адресі зазначеній в ЄДР, проте на адресу суду повернувся конверт з судовою кореспонденцією з відміткою поштового відділення зв'язку: "за зазначеною адресою не значиться, вибув".

Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду справи, для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та немає необхідності заслухати свідка чи експерта у справі, суд, відповідно до вказаної частини 6 статті 128 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, Регіональний фонд підтримки підприємництва по Вінницькій області зареєстрований в УПФ України в м. Вінниці і є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, визначених у Додатку до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1423 від 13 вересня 2000 року.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та пунктом 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-2 від 08 жовтня 2010 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за №1014/18309 від 01 листопада 2010 року, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до поданих відповідачем звітів до управління Пенсійного фонду в м. Вінниці обчислено суму заборгованості. Заборгованість у відповідача підтверджується карткою особового рахунку платника, що міститься в матеріалах справи (а.с. 8).

Згідно із частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Судом встановлено, що УПФ України в м. Вінниці вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати єдиного внеску, а саме: направлялась вимога про сплату боргу №Ю 149 від 04 липня 2013 року на загальну суму 48345,35 грн. (а.с. 6), з них заборгованість, яка підлягає стягненню за червень 2013 року, становить - 606,00 грн. Однак, на час розгляду справи в суді заборгованість за червень 2013 року не сплачена, в той же час вимога відповідачем не оскаржена.

Таким чином, на момент звернення позивачем до суду, сума заборгованості за червень 2013 року, що підлягає стягненню з відповідача на користь управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці, становить 606,00 грн.

Беручи до уваги те, що заявлена до стягнення суму заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, відповідно до якої у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Регіонального фонду підтримки підприємництва по Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 72, код ЄДРПОУ 13333677) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (р/р 25604323420203, ОПЕРВ ПАТ "Державний ощадбанк", МФО 302076, код ЄДРПОУ 37979905) кошти в сумі 606,00 грн. (шістсот шість гривень 00 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя/підпис/ Заброцька Людмила Олександрівна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: