№ 36404200, 27.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/2659/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

за участю секретаря Воєдило Л.П.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Шевченко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного державного інспектора Північного інспекційного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області Рак Світлани Віталіївни про визнання дій протизаконними, скасування припису та протоколу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного державного інспектора Північного інспекційного відділу інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області Рак Світлани Віталіївни про визнання протизаконними дій відповідача, вчинених при складанні 26.06.2013 року припису № 300 та протоколу б/н щодо зупинення експлуатації закінченого будівництвом об'єкту; скасування припису № 300 та протоколу б/н від 26.06.2013 року як такі, що не відповідають правовим нормам.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем під час проведення перевірки було складено припис та протокол про адміністративне правопорушення. Позивач зазначає, що відповідач не мав повноважень щодо здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю, складання акту та винесення припису, оскільки будинок АДРЕСА_1 віднесено до II категорії складності. Крім того вказує, що вказаний будинок не належить до самочинного будівництва, не потребує введення до експлуатації і законодавством не передбачено заборону експлуатації реконструйованих будівель шляхом винесення припису про усунення порушення вимог законодавства, зокрема, такі повноваження відсутні у інспектора. Одночасно зазначає, що на момент здійснення перевірки реконструкція житлового будинку була проведеною, завершеною та зафіксованою Ніжинським бюро технічної інвентаризації.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення та пояснив суду, що за результатами проведеної позапланової перевірки було встановлено невиконання вимог припису інспекції щодо заборони експлуатації закінченого будівництвом об'єкту. За результатами проведеної перевірки посадовими особами Інспекції були складені акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушень. Представник відповідача зазначив, що оскаржуваний припис був винесений інспектором за рішенням керівника, а перевірка відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, перевірка стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів та правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції, здійснюється працівниками інспекції на об'єктах будівництва незалежно від категорії складності.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.03.2012 року відносно позивача було винесено припис № 22 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким за результатами позапланової перевірки з метою усунення виявлених порушень було приписано заборонити експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту: «Приміщення будинку (приміщень І поверху відповідно до технічного паспорту від 21.12.2009 року: «1-1», «1-2», «1-3», «1-4», «1-5», «1-6», «1-7» та «1-8») по АДРЕСА_1» до прийняття об'єкту в експлуатацію.

Вказаний припис було оскаржено позивачем в судовому порядку, однак постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.03.2013 року, в задоволенні позову було відмовлено.

Крім того, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2013 року, судами встановлено, що дозволу на виконання будівельних робіт позивач не отримував, тобто будівельні роботи на зазначеному об'єкті виконані самочинно.

Головним державним інспектором Північного інспекційного відділу Рак С.В. із залученням заступника начальника Північного інспекційного відділу Буркевич О.Г., землевпорядника Козелецької селищної ради Стрілець О.Г. у присутності ОСОБА_1 відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року №553, на підставі наказу № 255-ОД від 21.06.2013 року та направлення № 647 від 25.06.2013 року було проведено позапланову перевірку щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил приміщень будинку (приміщень І поверху) за адресою АДРЕСА_1, про що складено акт № 647 від 26.06.2013 року.

Вказаною перевіркою було встановлено невиконання вимог припису інспекції від 29.03.2012 року № 22, а саме заборона експлуатації закінченого будівництвом об'єкту: приміщення будинку (приміщень І поверху відповідно до технічного паспорту від 21.12.2009 року: «1-1», «1-2», «1-3», «1-4», «1-5», «1-6», «1-7» та «1-8») по АДРЕСА_1 не виконується. Об'єкт експлуатується, вхідні двері відкриті, працює перукарня, біля будинку і на його фасаді розміщені численні вивіски: готель, юридичні та судові послуги, інтернет, комп'ютери, насос, металопластикові вікна і так далі, що є порушенням вимоги ч. 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Цієї ж дати було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, відповідальність за виявлені правопорушення передбачена ч.1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також позивачу, згідно наказу начальника інспекції Щерби М.С. № 267-ОД від 26.06.2013 року, було винесено припис № 300 від 26.06.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким за результатами позапланової перевірки з метою усунення виявлених порушень було приписано позивачу зупинити експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту з 27.06.2013 року до прийняття його в експлуатацію.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який є спрямованим на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 6 вказаного Закону, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно із частиною 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 8 вказаної статті, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Вказане узгоджене також в п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461, який визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Згідно пунктів 5,7 вказаного Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком (пункт 16 Порядку).

Пунктом 17 Порядку встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається, зокрема, протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пункт 11 Порядку визначає, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

В судовому засіданні встановлено, що оскаржуваний припис був винесений на підставі рішення керівника, а саме на підставі наказу № 267-ОД від 26.06.2013 року, виданого начальником інспекції Щербою М.С., при проведенні дотримання виконання припису № 22 від 29.03.2012 року, який не був виконаний позивачем на момент здійснення перевірки.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання протизаконними дій відповідача, вчинених при складанні 26.06.2013 року припису № 300 та протоколу б/н щодо зупинення експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, скасування припису № 300, оскільки порушення у сфері містобудівної діяльності підтверджується матеріалами справи, а оскаржувані дії вчинені відповідачем у відповідності до чинного законодавства.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідач не має повноважень щодо здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю, складання акту та винесення припису, стосовно будівель І-ІІІ категорії складності, оскільки відповідно до пункту 11 Порядку № 553, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції незалежно від категорії складності.

Що стосується позовних вимог про скасування протоколу б/н від 26.06.2013 року, то суд вважає за необхідне зазначити.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом вказаної норми судовому захисту підлягають право та інтерес, який був порушений суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення за своїм характером не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки він лише встановлює та фіксує певні фактичні обставини, пов'язані з вчиненням адміністративного правопорушення, та не породжує ніяких прав та обов'язків для правопорушника.

Крім того, відповідно до положень, визначених у Розділі IV Кодексу України про адміністративні правопорушення, не передбачено оскарження протоколу про адміністративне правопорушення, натомість передбачається оскарження та опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Так, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 26.06.2013 року відповідачем було винесено постанову № 293 від 04.07.2013 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

Вказана постанова і була оскаржена позивачем до Козелецького районного суду Чернігівської області.

Враховуючи викладене, та підтвердження виявленого порушення під час перевірки матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування протоколу б/н від 26.06.2013 року також задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Баргаміна