Постановление суда № 36335272, 25.12.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в прийнятті позовної заяви

25.12.2013 р. № 917/2562/13

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра", вул. Шевченка, 80, м. Полтава, Полтавська область,36039

до Приватного підприємства "Центр незалежної оцінки та експертизи", вул.Сінна, 8/1, м. Полтава, Полтавська область,36003

про визнання недійсним звіту про оцінку майна №1264 від 09.10.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Надра" є вимога про визнання недійсним звіту про оцінку майна №1264 від 09.10.2012 року виготовленого оцінювачем Орзуловим М.О. ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи".

Як вбачається з матеріалів позовної заяви оцінка майна здійснювалась в ході виконавчого провадження ВП №3248233, яке знаходиться на виконанні в Крюківському ВДВС Кременчуцького управління юстиції.

За приписами п. 3 ст. 22 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (із змінами та доповненнями) та п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24 жовтня 2011 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

За статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір -господарським, слід виходити з визначення, наведеного у статті 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку; виконавче провадження є сукупністю дій органів та посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом.

Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання (ст.13 Закону України "Про виконавче провадження").

За приписами ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

В п. 9.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що визначення вартості, оцінка майна боржника ( ст.58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК .

Тобто оскарження оцінки в господарському суді може бути реалізовано шляхом подання скарги на дії органів виконавчої служби, якщо виконавче провадження здійснюється на підставі виконавчого документу, виданого господарським судом.

За змістом наведених вище норм, а також статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження, державний виконавець, суб'єкти оціночної діяльності в межах здійснення виконання судових рішень чи рішень інших органів є учасниками виконавчого провадження, ане учасниками відносин у сфері господарювання.

Посилаючись на положення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", позивач наведених вище приписів законодавства не врахував, виходячи з помилкового уявлення про існування між позивачем та суб'єктом оціночної діяльності в межах триваючого виконавчого провадження спору в розумінні господарського спору.

Приписами Закону України "Про виконавче провадження" учасникам виконавчого провадження надано право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця.

Відповідно до п.п.4, 5 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом .

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Вказане узгоджується з приписами ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, за якою до господарських судів подаються скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Така правова позиція також викладена і в Постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2012р. у справі № 5009/2102/12.

За таких обставин, позовна заява про визнання недійсним звіту про оцінку майна не підлягає розгляду в господарських судах України.

Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Підстави повернення судового збору визначені у ст.7 вказаного Закону, серед них, зокрема, відмова у відкритті провадження у справі.

За викладених обставин суд вважає необхідним повернути позивачу судовий збір сплачений меморіальним ордером № 115388652 від 21.11.2013 р. в сумі 1147,00 грн.

Керуючись п. 1ст. 62 ст. 86 ГПК, п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в прийнятті позовної заяви.

2. Повернути Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк "Надра" (вул. Шевченка, 80 м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 20025456) з Державного бюджету України судовий збір сплачений меморіальним ордером № 115388652 від 21.11.2013 р. в сумі 1147,00 грн.

Додаток: позовна заява та додані до неї документи.

Суддя Тимощенко О.М.