Решение № 36309404, 23.12.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 151/1049/13-ц Провадження № 22-ц/772/3842/2013Головуючий в суді першої інстанції:Моцний В. С.Категорія: 23 Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Шемети Т.М.,

суддів: Марчук В.С., Сопруна В.В.

при секретарі: Сніжко О.А.,

за участю: представника відповідача Спесивцева В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу Фермерського господарства "Поділля Інввест" на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства "Поділля Інввест" с. Рогізка Чечельницького району Вінницької області про розірвання договору оренди земельної частки (паю), -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позовні вимоги мотивував тим, що він є власником земельної ділянки площею 1.5050 га., кадастровий номер 0525084800:04:000:0278 призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Рогізківської сільської ради Чечельницького району Вінницької області. В квітні 2005 року між ним та відповідачем укладено договір оренди земельної частки (паю), який 05.09.2006 року зареєстрований в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Рогізківської сільської ради за №358. 22 лютого 2008 року на підставі розпорядження Чечельницької райдержадміністрації № 632 від 17.12.2007 року йому було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 684217, після чого представник ФГ «Поділля Інввест» запропонував йому укласти новий договір на попередніх умовах, на що він не погодився, так як його не влаштовувала орендна плата у розмірі 1% від вартості ділянки. Відповідач перестав платити орендну плату і повідомив ОСОБА_3, що в списках він не значиться. З 2010 року ОСОБА_3 самостійно обробляє земельну ділянку, а в 2013 року від відповідача надійшла пропозиція надати реквізити банківського рахунку, на який можна було б перерахувати орендну плату, що він вважає формальністю. Позивач стверджує, що ФГ «Поділля Інввест» систематично не виплачувало йому орендну плату та не сплачувало земельний податок, договір оренди земельної ділянки він ні з ким не укладав, а відповідно і не реєстрував, про це свідчить довідка, видана 18.07.2013 року відділом Держземагенства у Чечельницькому районі. Тому позивач висував вимогу: припинити договір оренди земельної частки (паю), укладений в квітні 2005 року між ним та ФГ «Поділля Інввест» шляхом його розірвання.

Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю та вирішено: договір оренди земельної частки (паю) укладений між ОСОБА_3 та ФГ «Поділля Інввест» від квітня 2005 року (дата договору відсутня) на підставі сертифікату серія ВН 0433038 про оренду земельної части (паю) у розмірі 1,71 умовних кадастрових гектари. зареєстрований у Рогізківській сільській раді Чечельницького району Вінницької області від 05 вересня 2006 року за № 358 розірвати. Вирішено питання судового збору.

Не погодившись з даним рішенням суду, Фермерське господарство "Поділля Інввест" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить ухвалене по справі рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що підстави для припинення договору оренди, передбачені ст. 31 закону України «Про оренду землі», відсутні: договір оренди землі, укладений в 2005 році є чинним, оскільки сторони договору не вчиняли жодних дій з приводу його припинення чи розірвання. Згідно чинного законодавства після видачі громадянам державних актів на право власності на земельну ділянку орендар продовжує користуватися їхніми земельними ділянками на підставі раніше укладених договорів допоки не переукладе договори відповідно до Розділу IX «Перехідні положення» ЗУ «Про оренду землі» №161- XIV від 06.10.1998 року.

В судовому засіданні представник відповідача Спесивцев В.В. подану апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав. Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, подав до апеляційного суду письмові заперечення проти апеляційної скарги: вважає рішення суду вірним, так як після отримання державного акту він ні з ким договір оренди не укладав, самостійно обробляє земельну ділянку, орендна плата не виплачується відповідачем з 2009 року, тому суд вірно розірвав договір оренди земельної частки (паю).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон ним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підт верджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давнос ті, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвер дження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка пра вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо чинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухва лене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказа ми, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність вис новків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеному.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з часу отримання позивачем державного акту на право приватної власності на землю він набув статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус орендодавця,

-2-

ніхто не може бути примушений до укладення договору оренди, а тому договір слід розірвати, так як він є припиненим. Доводи позивача щодо підстав дострокового розірвання договору по причині невиплати відповідачем орендної плати, судом першої інстанції проігноровано та не дано оцінки цій обставині.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини: у квітні 2005 року між ФГ «Поділля Інввест» та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної частки (паю), розміром 1, 71 умовних кадастрових гектарів вартістю 19870,37 з орендною платою у розмірі 1% вартості земельного паю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0433038, виданого Чечельницькою державною адміністрацією Вінницької області, зареєстрований Рогізківською сільською радою Чечельницького району Вінницької області 05.09.2006 року за № 358 (а.с. 8).

22 лютого 2008 року ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 684217, відповідно до якого він є власником земельної ділянки площею 1.5050 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Рогізківської сільської ради Чечельницького району Вінницької області, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010884800152 (а.с. 9).

Відповідно до п.17 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власнику земельних часток (паїв) у натурі земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.

Таким чином, з часу отримання державного акта на право приватної власності на землю власник сертифікату на право на земельну частку (пай) набуває статусу власника конкретної земельної ділянки, тобто змінюється як предмет оренди, так і статус орендодавця, а сертифікат, на підставі якого укладено договір оренди, утрачає чинність, у зв'язку з чим договір оренди земельної частки (паю) є припиненим.

Відповідно до п. 1 договору оренди, укладеного між позивачем ОСОБА_3 та ФГ «Поділля Інввест», предметом цього договору є земельна частка (пай), а не земельна ділянка (а.с. 8).

Згідно зі статтею 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 2.3. договору оренди земельної частки (паю) встановлено термін його дії на 10 років, тобто до квітня 2015 року. Водночас визначено, що в разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства (а.с. 8 на звороті).

Отже, сторони в договорі визначили умову припинення договору, що відповідає положенням статті 604 ЦК України, тому з моменту виділення належної позивачу земельної частки в натурі (на місцевості) та видачі йому 22 лютого 2008 року державного акта на право власності на землю, сертифікат, на підставі якого було укладено договір оренди, втратив чинність, а укладений між сторонами договір оренди земельної частки (паю) припинив свою дію.

Позивач ОСОБА_3 зазначив, що після отримання державного акту на право власності на земельну ділянку відповідач пропонував йому укласти договір оренди земельної ділянки, однак він відмовився від такої пропозиції, що є його правом, закріпленим п. 8 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України, розділом ІХ «Перехідні положення» закону України «Про оренду землі».

Отже, оскільки дія договору оренди припинилася, новий договір між сторонами укладено не було, тому у відповідача і не було обов'язку сплачувати орендну плату та ще й з врахуванням того, що позивач сам розпочав проводити обробіток землі, тому невиплату орендної плати з боку відповідача не можна розцінювати як порушення зобов'язання, так як зобов'язання з моменту припинення договору перестало існувати.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної частки (паю), укладеного в квітні 2005 року через його припинення, так як, по-перше, така підстава для дострокового розірвання договору як його припинення не передбачена законом, а по-друге, не можна достроково розірвати договір, який є припиненим, тобто не існує.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач має право оренди досі та воно не припинилося, а тому з цих підстав слід відмовити в задоволенні позову, не заслуговують на увагу з огляду на вищевикладене.

За таких обставин, враховуючи, що згідно ч.3 ст. 3030 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права, а оскаржуване судове рішення постановлене з невірним застосуванням норм матеріального права, ухвалене по справі рішення слід скасувати та ухвалити нове: про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Поділля Інввест" задовольнити частково.

Рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Фермерського господарства "Поділля Інввест" с. Рогізка Чечельницького району Вінницької області про розірвання договору оренди земельної частки (паю), - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: Т.М. Шемета

Судді: В.В. Сопрун

В.С.Марчук