№ 36303354, 19.12.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 грудня 2013 р. Справа № 802/4417/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,

за участі секретаря судового засідання: Мошняги Валентина Івановича

представників сторін:

позивача: Диковського О.Л.

відповідача: Гуменюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне акціонерне товариство "Вінницький дослідний завод" (далі - ПАТ "Вінницький дослідний завод") до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки № 744/1501/00383780 від 17 жовтня 2013 року щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та, відповідно, із прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0009081501 від 25 жовтня 2013 року, вважає його протиправним та просить скасувати.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання дій відповідача по складенню протоколів про адміністративні правопорушення протиправними залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала та просила врахувати подані письмові заперечення (а.с. 97-100).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство "Вінницький дослідний завод" зареєстроване виконавчим комітетом Староміської районної ради народних депутатів м. Вінниці відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № 143059 від 21 липня 1998 року; взято на податковий облік у державній податковій інспекції у м. Вінниці з 21 липня 1998 року за № 380-р, станом на 02 вересня 2013 року перебуває на податковому обліку у Вінницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Основний вид діяльності - код 29.53.1 виробництво машин та устаткування для перероблення сільгосппродуктів.

Головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області Гаврилишиним Ігорем Анатолійовичем на підставі п.п. 78.1.8 п. 87.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку правомірності нарахування приватним акціонерним товариством "Вінницький дослідний завод" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, у сумі 205291 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 190394 грн., відображених у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, відповідно до затвердженого плану на перевірку.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 744/1501/00383780 від 17 жовтня 2013 року, висновками якого встановлено порушення п. 102.5 статті 102 Податкового кодексу України № 2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого приватним акціонерним товариством "Вінницький дослідний завод" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) у розмірі 3000442,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 25 жовтня 2013 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0009081501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3000442 грн.

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, виходив з наступного.

Перевіркою встановлено, що на порушення пунктів 102.5 статті 102 Податкового кодексу України приватне акціонерне товариство "Вінницький дослідний завод" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації за серпень 2013 року), термін виникнення яких становить понад 1095 днів у розмірі 3000442,00 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено статтею 200 Податкового кодексу України. Підпунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України зазначено, що при позитивному значенні суми розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності з вимогами ст. 200.7 Податкового кодексу України платник податку, який має, право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п.п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

П.п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

В обґрунтування висновків акту перевірки, податковий орган посилається на те, що з урахуванням строків давності, визначених п.п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, від'ємні залишки за березень 2007 - серпень 2010 не можуть бути відображені платником в рядку 26 (24 - по новій формі) декларації, не підлягають зарахуванню платником у зменшення податкових зобов'язань в податкових деклараціях в наступних податкових періодах та не можуть бути заявленими платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не можуть бути відображені ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 (23.1. 23.2 - по новій формі) декларації та відповідно - перераховуватися за заявою на розрахунковий рахунок платника.

Відповідач зазначає, що законом не передбачено можливості платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання бюджетного відшкодування після настання права на таке відшкодування. Якщо на дату виникнення права на бюджетне відшкодування, платник не скористався таким правом, вважається, що ним прийняте рішення стосовно відмови від такого відшкодування. Сума, що обліковується у рядку 24 декларації за серпень 2013 року "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" за економічною суттю є заявою на відшкодування задекларованою платником - за напрямком бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість.

А відповідно до п.102.5 ст.102 ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Отже, право на зарахування від'ємного значення податкових зобов'язань у зменшення податкових зобов'язань з податку у наступних податкових періодах також обмежується 1095 днями.

Суд до таких висновків відповідача ставиться критично, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Тобто переплата з податку на додану вартість існуватиме лише у тому разі, коли платник податку сплатив до бюджету податкове зобов'язання вище за розмір узгодженого.

Якщо ж за результатами діяльності у платника податку виникає від'ємне значення з податку на додану вартість, то за певних умов, у такого платника податку виникає право на бюджетне відшкодування або на подальше врахування такого від'ємного значення у складі податкового кредиту наступних періодів.

Застосування положень пункту 102.5 статті 102 ПК України (та встановленого в ній строку) можливе лише у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку.

Проте, відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

Від'ємне значення з податку на додану вартість є підтверджений податковий кредит - сума на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Податковий кодекс України не встановлює строку давності щодо використання податкового кредиту, а бюджетне відшкодування є правом платника, тому платник податку, який не має права на бюджетне відшкодування має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до повного його погашення. В даному випадку, виходячи зі змісту сформованих платником податків показників в декларації, заявлена сума в рядку 24 податкової декларації не може бути відшкодована платнику і не має прямого відношення до бюджетного відшкодування і впливає лише на зобов'язання платника податку.

Окрім того, судом встановлено, що жодних порушень у формуванні спірних сум від'ємного значення з ПДВ відповідачем в ході перевірки позивача виявлено не було, в акті перевірки тверджень з приводу порушень позивачем формування податкового кредиту з ПДВ або від'ємного значення з ПДВ відповідачем не викладено. З наявних у матеріалах справи документів вбачається відсутність жодних заперечень податкового органу як в ході перевірки, так і в ході судового розгляду справи стосовно фактичної наявності у позивача спірної суми від'ємного значення з ПДВ за спірні податкові періоди.

Отже, зважаючи на те, що позивач не заявляв свого наміру на відшкодування податку на додану вартість із бюджету, відповідного рішення не приймав та не звертався до відповідача із необхідною заявою щодо сум визначених в рядку 24 (26 попередньої форми) декларації, суд приходить до висновку про те, що відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення п.102.5 ст. 102 ПК України, які визначають строки давності саме на подання заяви про бюджетне відшкодування цього податку.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2013 року по справі № К/9991/62847/12, від 06 листопада 2013 року м. Київ по справі № К/9991/20761/12.

Крім того, суд звертає увагу також на те, що відповідно до довідки Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області №462/1502/00383780 від 12 вересня 2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод" з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень та липень 2013 року та сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника банку за червень та липень 2013 року перевіркою не встановлено порушень при відображенні ПАТ "Вінницький дослідний завод" у декларації за червень 2013 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 15659,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 399836,00 грн.; перевіркою не встановлено порушень при відображенні ПАТ "Вінницький дослідний завод" у декларації за липень 2013 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 190394,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 15659,00 грн. (а.с. 101-119).

Відповідно до довідки Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області ДПС № 3176/15/00383780 від 03 грудня 2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2012 року перевіркою не встановлено порушень при відображенні ПАТ "Вінницький дослідний завод" у декларації за вересень 2012 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 402453,00 грн. та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1090458 гривень (а.с. 123-131).

Зазначеними довідками не встановлено завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачами не доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 0009081501 від 25 жовтня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод" понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України (банк одержувача - ГУ ДКСУ У Вінницькій області, код банку 802015, р/р 31219206784002) судовий збір у сумі 4129 (чотири тисячі сто двадцять дев'ять) грн. 20 коп. шляхом його безспірного списання органами ДКСУ з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна