Постановление суда № 36247488, 03.12.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

03 грудня 2013 р. Справа № 802/4337/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука В. В.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Павлика І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_3

до: Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області

про: поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

24.10.2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач), в якій він просить поновити його на роботі на посаді начальника відділу освіти Могилів-Подільської районної державної адміністрації (далі - Могилів-Подільська РДА, відповідач) та зобов'язати відповідача зробити відповідний запис про його (позивача) поновлення на посаді у трудову книжку. Крім того, позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду, зазначивши, що строк звернення до суду він пропустив з поважної причини, оскільки у місячний строк звернувся до Могилів-Подільського районного суду Вінницької області, однак йому відмовлено у відкритті провадження в справі ухвалою від 04.10.2012 року, яка набрала законної сили 22.10.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на поважності причин пропуску звернення до суду, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти поновлення строку звернення до суду заперечив. На думку представника відповідача, зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими, а тому не можуть вважатися поважними.

Визначаючись щодо обставин поважності пропуску строку звернення до суду, суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, положеннями частини 3 статті 99 КАС України передбачені спеціальні строки звернення до суду, а саме, зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, чинне законодавство обмежує право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів певним строком. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Частиною другою вказаної статті КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, положеннями частини 3 статті 99 КАС України передбачені спеціальні строки звернення до суду, а саме, зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, для з'ясування питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити фактичну обставину, з настанням якої позивач дізнався або мав би дізнатися про порушення його прав.

Як встановив суд під час розгляду справи, про порушення своїх прав позивач дізнався 28.08.2013 року з моменту отримання розпорядження відповідача про звільнення від 27.08.2013 року. Позовну заяву ОСОБА_3 направив до Вінницького окружного адміністративного суду 23.10.2013 року, що підтверджується відтиском поштового штемпеля на конверті, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, що визначений для такої категорії спорів.

Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Разом з тим, законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків. На практиці суди в кожній конкретній справі самостійно визначають поважність таких причин

При цьому, поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, тобто пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що повинно бути підтверджено належними доказами.

Суд погоджується з твердженням представника позивача з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", що право встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, суд звертав увагу на твердження представника позивача.

Так, обґрунтовуючи поважність причин пропуску звернення до суду представник позивача зазначає, що через незадовільний стан здоров'я, відсутність можливості скористатися правовою допомогою, позивач подав позовну заяву до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в кінці місячного строку звернення, а після набрання законної сили ухвали вказаного суду про відмову у відкритті провадження у цивільній справі звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду.

На вказані твердження представника позивача суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Цей припис тісно пов'язаний з положенням ч. 1 ст. 57 Конституції України про гарантування кожному права знати свої права й обов'язки. Держава в свою чергу доводить до відома громадян закони, але громадяни, зі свого боку, повинні в першу чергу в своїх інтересах прагнути знати ці закони.

Таким чином, вказані положення ч. 2 ст. 68 Конституції України фактично визначають, що незнання законів не тільки не звільняє особу від юридичної відповідальності, а й не може звільняти її від інших негативних наслідків (в тому числі від неможливості скористатися своїм правом на судовий захист).

З урахуванням зазначеного суд робить висновок, що незнання позивачем правил розмежування предметної підсудності справ та помилкове звернення до іншого суду в порядку цивільного судочинства не звільняє його від обов'язку дотримуватися встановлених процесуальним законодавством строків звернення до адміністративного суду. Відтак, вказана причина не може бути визнана судом поважною, оскільки не носить ознак об'єктивності та непереборності.

Відповідно до частини 3 статті 162 КАС України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Суд вважає, що місячний строк на звернення до адміністративного суду позивач пропустив без поважних причин, оскільки доводи позивача викладені в позовній заяві та в усних поясненнях представника позивача у судовому засіданні, не свідчать про наявність об'єктивних причин обставин неможливості звернутися позивачу за захистом своїх прав до суду в межах визначеного строку.

Окремо необхідно зазначити, що за змістом частини 3 статті 162 КАС України залишення позовної заяви без розгляду допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі й на стадії судового розгляду справи.

За приписами пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Оскільки ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області про поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії з пропущенням встановленого частиною 3 статті 99 КАС України місячного строку, а суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення поважними, позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

При цьому суд зазначає, що положення п. 14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", зокрема ч. 2 та 3 ст. 100 КАС України, на які звертає увагу представник позивача, обґрунтовуючи поважність пропуску звернення до суду, втратили свою актуальність у зв'язку зі змінами, внесеними у вказану статтю КАС України після прийняття зазначеної постанови Пленуму ВАСУ.

Керуючися ст. ст. 99, 100, п. 9 ч.1 ст. 155, ч. 7 ст. 160, ч. 3 ст. 162, ст.165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович