Постановление суда № 36233378, 28.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року м. Київ К/9991/28418/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011

у справі № 2а-27743/10/0570

за позовом Приватного підприємства «БИТ-КОМПЛЕКС»

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «БИТ-КОМПЛЕКС» (далі по тексту - позивач, ПП «БИТ-КОМПЛЕКС») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000401742/0/9984 від 22.06.2010, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1845,00 грн., у тому числі 615,00 грн. за основним платежем та 1230,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2009 по 01.04.2010, податковим органом було складено акт від 14.06.2010 №3229/17-1/25331784.

На підставі акту перевірки та відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2. статті 4, підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закон №2181-III) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.06.2010 №0000401742/9984, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1845,00 грн., у тому числі 615,00 грн. за основним платежем та 1230,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб слугував висновок податкового органу, який зроблено на підставі звернення громадянина ОСОБА_2 та пояснень громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_4, податкових розрахунків, наданих до податкового органу ПП «БИТ-КОМПЛЕКС» за 4 квартал 2009 року та 1 квартал 2010 року про порушення позивачем пунктів 1.2, 1.3 статті 1, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7 та пункту 17.2 статті 17 Закону України від 22.05.2003 №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі по тексту - Закон №889-IV), внаслідок використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин та виплата заробітної плати без утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

За результатами розгляду справи було встановлено, що відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб не на підставі первинних документів, а на підставі пояснень громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які зазначили, що вони працювали у позивача та отримували заробітну плату.

Відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження факту укладання трудового договору між позивачем та зазначеними вище особами, зокрема трудових книжок, наказів про прийняття на роботу або доказів фактичного допуску працівника до виконання трудових обов'язків, а також нарахування (виплати) заробітної плати.

В матеріалах справи наявні надані позивачем податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, платіжні відомості за грудень 2009 року, січень 2010 року, штатні розписи, табеля обліку використаного робочого часу за грудень 2009 року, січень 2010 року, індивідуальні відомості про застраховану особу, звіти про нарахування заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, які спростовують той факт, що вказані громадяни мали трудові відносини з позивачем.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо неправомірності визначення позивачеві податкових зобов'язань.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров